На землі кленового листу - Левко Лук'яненко

Кілька побіжних зауважень про схожість і різницю українського й канадського підходів до соціальних гарантій у суспільстві

В Україні є система пільг і система переваг. І в Канаді вони є. Пільги — це допомога хворим, безробітним тощо. Переваги — це виділення важливих осіб із середовища звичайних громадян. Виділяє їх держава, оформлюючи певним правовим чином, або ж такі переваги там і тут існують як неписаний закон. Тільки проявляються вони по-різному.

В Україні, наприклад, посол з дипломатичним паспортом користується статусом недоторканності і проносить свої речі на митницях і в аеропортах без перевірки. Подібним імунітетом користуються депутати Верховної Ради й люди з дипломатичними паспортами.

У Канаді ж самі по собі ці документи не звільняють від особистої перевірки і перевірки речей в аеропортах. Там для уникнення перевірок необхідно отримати статус дуже важливої особи (very important person-vip). Так, наприкінці вересня 1993 року до Канади приїздили повноважні представники нашої держави Іван Дзюба, Віктор Пинзеник та Ігор Юхновський. Спростити їм процедуру переходу державної митниці в аеропорту можна було тільки одним способом — надати статус VIP. Щоб це зробити, посольство надіслало ноту до протокольного відділу ДЗСМТ Канади про надання їм такого статусу.

Собі я не добивався такого статусу, хоч і обурювався з перевірок. Як це так: я — особа, якою представлена в Канаді Українська держава, а мене, тобто Українську державу, уважно обстежують електронним приладом! Та це ж приниження всієї України! Однак поширеність у світі повітряних диверсій, пояснення канадських митників, що посли всіх держав, прилітаючи до Канади, проходять перевірку і небажання щоразу засилати ноту за статусом VIP вгомонили моє обурення, і я мовчки терпів це технічне досягнення двадцятого сторіччя.

В Україні депутати Верховної Ради та високі державні службовці до посвідки водія отримують картку, що зобов’язує працівників автоінспекції сприяти їхньому безборонному проїзду. І міліція не осмілюється штрафувати депутатів за їзду без пасу безпеки та інші дрібні порушення правил дорожнього руху. У Канаді перед дорожніми правилами всі рівні, і дорожня поліція штрафує всіх порушників, незалежно від посади й суспільного становища людини.

А щоб скласти деяке уявлення про загальні соціальні гарантії, наведу витяг Правил найму працівників, чинних у провінції Онтаріо:

мінімальний вік для найму до праці — 16 років;

максимум тривалості робочого часу на тиждень — 48 годин;

мінімальна оплата праці за наймом в КД: 6,35 долара на годину, 279,40 — на 44-годинний тиждень і 1201,42 — на місяць;

максимум квартирної плати за тиждень — 78,75 долара (за умов проживання в приватному помешканні), 64,05 — (за умов проживання в неприватному помешканні);

надурочна оплата: мінімум 9,53 долара за годину; півтори ставки звичайної погодинної плати за кожну пропрацьовану годину понад тижневі 44 години;

відгули — півтори години за кожну годину, пропрацьовану в неробочий час;

тривалість відпустки — два тижні після 12 місяців праці (відпустка надається в підходящий для наймача час, проте її необхідно надати в межах до 10 наступних місяців);

оплата відпустки — 4 відсотки загального заробітку, отриманого впродовж 12 місяців із врахуванням надурочних і премій;

попередження про звільнення має бути зроблене за два тижні; якщо працівнику дано менше 2-х тижнів, зарплата йому має бути виплачена за відповідний період;

свята — мінімум 8 днів річно (якщо свято випадає на неробочий день або на час щорічної відпустки, працівник має право на відгул з оплатою замість пропущеного свята або одержує грошову компенсацію за додатковий день).

Провінція Саскачеван і ще одна вигідна пропозиція

Готуючись до від’їзду з Канади, я намагався налагодити якомога більше зв’язків з підприємцями. З цією метою вилетів до провінції Саскачеван. Прем’єром провінції був українець Рей Романів. Він давно запрошував мене відвідати провінцію для зустрічей з місцевими урядовцями, підприємцями га українською громадою.

Столиця провінції — місто Регіна (англійською звучить Ріджайна). З Торонто до Ріджайни я прилетів 3 жовтня. В аеропорту зустріли, як завжди, привітно.

За погодженням української громади з урядом супроводжував мене в Ріджайні доктор економіки пан Петро Воробей.

Того ж дня увечері у церкві відбулася зустріч з українською громадою, де був присутній прем’єр провінційного уряду. Після привітань я виступив з довгою промовою про політичне становище в Україні та розповів про створення напередодні в Торонто робочої групи для організації допомоги демократичним силам у наступних виборах до Верховної Ради.

4 жовтня прем’єр провінції Романів організував переговори в уряді, потім — з його участю зустріч з групою підприємців, далі зустріч із заступником прем’єра з енергетики паном Тхоржевським і ще багато ділових зустрічей.

Прем’єр всіляко підкреслював своє прихильне ставлення до України, розпитував про умови в Україні для іноземних інвесторів, для заснування іноземних підприємств та підприємств зі змішаним капіталом. Планував з’їздити в Україну і подивитися на неї власними очима.

Канада має високорозвинену технологію видобування нафти. Мені організували екскурсію до нафтодобувної компанії, що розробила технологію горизонтального свердління. Воно дорожче від прямовисного приблизно втричі, але дає змогу збільшити видобуток нафти в 5–10 разів. Я згадав, що в західних областях у нас чимало старих свердловин, які або закриті, або помпують нафту 3–4 години добово, а решту часу стоять і чекають, доки крізь пори в породі насочиться трохи нафти до свердловини. Я розповів це своїм співрозмовникам. Вони зацікавилися. Геологічну карту Карпат вони знали і горизонтальне свердління в українських геологічних умовах вважали дуже перспективним.

Канадські підприємці запропонували укласти з Україною контракт на горизонтальне свердління, причому виявили готовність оплату отримати з продажу нафти від свердловин, які вони зроблять. Це були вигідні для України умови. Я попросив у них два комплекти документації.

З Ріджайни поїхав до міста Саскатуна. Познайомився з його підприємцями й відвідав університет — єдиний з провінційних університетів, де можна вчитися безплатно.

6 жовтня попрощався з гостинною провінцією і повернувся до Оттави.

7 жовтня на нараді я заслухав звіти дипломатів й поінформував їх про результати поїздки до провінції Саскачеван. Наказав Шандрукові заготовити лист посольства з рекомендацією уряду укласти контракт про співпрацю з канадцями, аби за допомогою горизонтального свердління збільшити видобуток власної нафти. Шандрук підготував лист, і з черговою дипломатичною поштою до Києва пішло два комплекти документів (до Комітету з науки й техніки панові Рябченку та до Міністерства енергетики) з переконливою аргументацією вигідності співпраці з саскачеванськими нафтодобувниками.

На жаль, усі три пропозиції посольства у