Чорний екватор - Володимир Кирилович Малик
Минуло кілька років. Чимало змін принесли вони народам чорної Африки, які повстали на боротьбу проти колонізаторів. Деяким народам великого континенту пощастило вирватися з колоніального ярма. В Кенії могутній визвольний рух був жорстоко придушений, тисячі повстанців загинули в нерівних боях, десятки тисяч і досі знемагають у тюрмах і концтаборах. Але боротьба триває, знову наростає народний гнів, готовий вибухнути з новою силою.
Наприкінці 1958 року в столиці Гани Аккрі відбулася конференція народів Африки. На ній були представники всіх африканських країн. Була там і делегація від Кенії. Серед кенійських делегатів, що таємно виїхали з своєї країни, вирізнявся один велетенським зростом і могутньою силою. Він виглядав молодо, але в чорному кучерявому волоссі його пробивалася рання сивина, а між бровами залягла глибока зморшка. Це був Джомо Карумба.
На одному з засідань голова надав йому слово. Як тільки Карумба підвівся з місця і попростував до трибуни, в залі загриміли оплески: слава відважного борця за свободу Кенії перелетіла кордони, його ім'я стало відомим далеко за межами батьківщини.
Вийшовши на трибуну, Джомо окинув поглядом зал і підняв руку. Оплески затихли. В глибокій тиші урочисто пролунали його слова.
— Друзі! На наших очах розпадається заржавілий ланцюг колоніалізму, викуваний ненажерливими банкірами і плантаторами. Немає сумніву в тому, що ще при житті нашого покоління багатостраждальна Африка, нарешті, здобуде свободу і, як рівний рівному, подасть руку дружби всім народам світу!
Грім оплесків знову сколихнув зал. Делегати схопилися з своїх місць. Почулися вигуки: «Свободу Африці! Геть колоніалізм!» Даремно голова намагався заспокоїти збуджених людей — його дзвінок тонув у гаморі, що, як шум морського прибою, перекочувався з одного кінця залу в інший.
Тоді Джомо підняв обидві руки і заспівав. Могутній голос деякий час змагався з оплесками і неймовірним галасом, але поволі переміг їх своєю силою й красою. Зал на хвилину затих, прислухаючись, потім підхопив слова пісні, і вона, мов гімн, урочисто залунала під високим склепінням.
Скеля стоїть кам'яна — чорна гранітна стіна… Биймо!.. То ж прийде той час, що розпадеться вона!..Ще не стихли останні звуки пісні, як до трибуни, розштовхуючи делегатів, кинувся якийсь білий. Він схопив Джомо в обійми.
— Антоні! — вигукнув радісно Джомо. — Я знав, що знову зустрінуся з тобою, мій дорогий побратиме!
Вони взялися за руки — чорний і білий — і так стояли перед залом, що вибухнув новими оваціями.
Примітки
1
Аскарі — полісмени-негри.
(обратно) 2Кікуйю — основна народність Кенії.
(обратно) 3Асегай — спис.
(обратно) 4Панга — довгий важкий ніж.
(обратно) 5В Англії існує закон, за яким весь дворянський маєток передається в спадщину найстаршому синові. Молодші сини, одержавши деяку грошову компенсацію, найчастіше їдуть шукати засобів до життя в колонії.
(обратно) 6Індуна — слуга вождя або жерця.
(обратно) 7Дуро — різновидність зернової культури.
(обратно) 8Сімба — лев (кікуйю).
(обратно) 9Ндофу — слон (кікуйю).
(обратно) 10Ярд — англійська міра довжини, що дорівнює 0,9144 метра.
(обратно) 11Кеньятта — керівник Союзу африканців Кенії.
(обратно)Оглавление ЗУСТРІЧ НА ЕКВАТОРІ ОБІД У БРУКОНВІЛІ ВТЕЧА КОВАНЕ НАПАД У САВАНІ ТАБІР У ЛІСІ ПОЇЗД ЗУПИНЯЄТЬСЯ БІЛЯ БАОБАБА ШУКАЮЧИ СПРАВЕДЛИВОСТІ АРЕШТ ДЖОМО КАРУМБА ВИРІШИВ ДЖОН БЛЕК «ПРОТИ» КАПІТАНА КРЕБСА ПЕКЛО НА ОСТРОВІ ЗУСТРІЧ З НОСОРОГОМ ЧОРНА МАМБА ВЕСІЛЛЯ В БРУКОНВІЛІ БАР «СТРАУС» «АСКАРІ» І СОЛДАТИ ВТЕЧА З ОСТРОВА БІЙ У САВАНІ ТРАГЕДІЯ В РЕЗЕРВАТІ СУМНА ЗВІСТКА ШТУРМ КІНЕЦЬ НІАБОНГО БІЙ БІЛЯ ОЗЕРА