Альтернативна Еволюція - Олександр Павлович Бердник
О. Б.:
Гостре запитання! Але тоді ж можна було б запитати й інакше: чим це Ісус (або Будда) відрізняється від інших? Хіба не дві ноги, дві руки, двоє очей? Так і тут. Про українців можна сказати: такі ж люди, як французи, двоє очей, двоє ніг і так далі. Але Доля інша. Франція вже оволоділа певним способом буття, яке неможливо змінити. Ні Англія, ні Америка не змінять свій стереотип поведінки. Можуть серед них з'являтися такі, як Ричард Бах — його «Чайка на ім'я Джонатан Лівінґстон», «Ілюзії» нас надихали до духовного пробудження свого часу і до сих пір заворожують. І ідеї Баха відповідають нашому завданню. Він на одному з островів у Тихому океані створив альтернативну групу, яка готує прорив у інший світ. Але коли я розповів про ідею Духовних Націй, він був заворожений, він сказав: «Це те, що треба! І це можна здійснити лише на вашій землі. Ми в Америці можемо лише мріяти, щоб хоч декілька людей об'єднати, а націю, етнос — це вже неможливо».
Ось чим відрізняються такі етноси, як Україна, Росія, Білорусія чи інші слов'янські народи. У нас є ще небагато часу. От якщо нас економічним катком придушать і ми станемо споживачами, як американці або жителі Західної Європи, тоді ми скажемо: Франція і Україна однакові, різниця в тому, що Франція багато живе, а Україна — в злиднях. Тільки народ, який не кружляє в зачарованому кільці повсякденної рутини, здатний вийти з колії і осягнути нове буття, народитися знову, трансформуватись.
Запитання:
Як ви ставитеся до сучасної наукової фантастики?
О. Б.:
(Сміється.)
Дуже позитивно. Намагаюся прочитувати всі новинки. Більше того, фантастика — це той жанр літератури, який ставить, можливо, найсміливіші і найгостріші проблеми нашого сьогодення. Саме фантасти частіше від інших письменників в основу своїх творів кладуть ідею трансформації, ідею Преображення, ідею внутрішнього пошуку.
Запитання:
Єднання суверенних незалежних народів чи не буде такий крок запізнілим? Безперечно, це є утворення надійної бази для виходу Людства у Всесвіт, але чи не запізно?
О. Б.:
Ніколи не буває пізно, друже, бо Бог і вчора, і сьогодні,] завтра один і той же, а міст у нас. Тому я вас прошу, не думайте про те, що справа вирішується тепер, у цей момент. Ми у вічному поході, у вічному польоті, і наші предки за нами летять, чи, може, ми за ними, і ті, що мають народитися після нас. І все має бути єдиним Потоком, який прагне у запаморочливу далину. І чим далі ми будемо просуватися, тим більше буде радості. Буде очищення спершу планети, потім Сонячної системи, потім Галактики…
Запитання:
Що конкретно може зробити кожен із нас для відтворення братства трьох слов'янських народів? Адже ми не професійні політики, не можемо безпосередньо впливати на рішення Верховної Ради.
О. Б.:
Запевняю вас, що якби навіть Верховна Рада прийняла рішення про братерство трьох слов'янських народів, то це нічого не дало б. Саме ви можете це зробити, коли кожен з вас відчуває, що без відновлення внутрішнього братерства нічого не вийде. Навіть доля Світу — химера. Потрібно формувати усвідомлення цього не на рівні «я прийму чи не прийму цю концепцію». Треба переосмислювати, думати, відкидати світові стереотипи, ліквідувати ненависть, переступаючи навіть через образи. І якщо навіть східні народи, чи західні, чи турки, чи москалі колись нам щось зробили — так і ми їм робили. Хіба козаки на чолі з Сагайдачним не атакували Москву, не допомагали лже-Дмитрію утвердитися на троні? Допомагали! Треба зрозуміти, що історичні реалії творив не сокровенний дух народу, а наші забобонні предки. І ми з вами творимо ту ж саму мерзоту, приймаючи концепції мерзотних політиків. Отже, впливати можемо, якщо кожен з нас зокрема або й разом будемо це робити, слідувати цьому принципу Любові.
Запитання:
Космічні умови зараз кращі, аніж в часи Христа, чи ні?
О. Б.:
Так, кращі. Хоча й значно тяжчі, бо згущення тьми нині неймовірне. Навіть не «тьми», бо це ми звикли ділити все на тьму і світло. Зараз іде руйнація, катастрофічний обвал первісних Божих структур, настільки жахливий, що, як ви бачите, мислення Людини розхитане до крайньої межі, Людину важко ввести в потік осмислення того чи іншого завдання, Людині тяжко збагнути оцю ідею, про яку ми з вами говоримо.
Запитання:
Яке ваше ставлення до Порфирія Іванова як до Учителя народів і Бога Землі?
О. Б.:
Я дуже шаную його, це справжній син Матері-Землі, але, звісно, не Бог. Як людина досить невисокого ментального рівня, він інтуїтивно вловлював необхідність повернення до Природи, щоб відродити Любов Землі. З цієї точки зору він ідеально виконав свою місію. Йому нав'язали величання: «Святий Учитель», «Учитель»… Він прожив велике життя, відкрив нам свою Матір-Землю. Але не варто з нього робити Бога через те, що він здійснив.
Запитання:
Як кристалізувати себе у фізичному тілі?
О. Б.:
Починати треба так, як починає росточок під асфальтом. Там досить мати один геном, який веде зернятко до росту, — і воно має можливість прорвати навіть камінь.
Так і ви. Якщо ви маєте хоча б одне гармонійне почуття, але воно буде насичене кровообігом від Батьківського Серця, воно прорветься, і запорукою того, що ви на Шляху, буде невдоволення досягнутим. Що б ви не прочитали, що б не здобули, які б місії вас не очікували, ви будете відчувати вічне невдоволення досягнутим, вічний політ.
Запитання:
Що, по-вашому, означають слова Христа: «Шукайте Царства Божого, а все інше
