Поетичні твори, літературно-критичні статті, Андрій Самойлович Малишко
ІЗ ЗБІРКИ «СЕРЦЕ МОЄЇ МАТЕРІ», 1959 р.
Збірка вийшла з друку 1959 р. у видавництві «Радянський письменник». Зберігся повністю машинописний варіант збірки з правками автора: ф. 22, оп. 1, спр. 535, с. 1—203.
ЗАПОВІТНИЙ САД
Звенигора.— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1959,
12 квітня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т.? т. 4, с. 170—175.
1 Звенигора — тут синонім України.
2 Залізняк Максим — козак запорожець, один з керівників повстання 1768 р. Організував повстанські загони і привів їх від Чигирина до Умані, міста, що належало тоді польському магнатові Потоцькому. Під Уманню Залізняк з’єднався з загоном Гонти.
«Здавалось малому, чи снилось малому...».— Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1959, 10 березня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 175—176. і 1 Комнезами — комітети незаможиіх селян, революційні організації незаможного селянства на Україні в 1920—1933 рр.
Моя Вкраїно.— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1957, 24 грудня.
Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 152, с. 1—7.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 182—189.
1 Оболонь — низовинні заболочені луки. У Малишка здебільшого вживається як широка рівнина.
2 Стожари — українська народна назва сузір’я Плеяд.
«Як приймали в партію».— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1959, 15 лютого.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 189—192.
4 Красна Слобода — село на лівому березі Волги навпроти Волгограда.
Заповітний сад.— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1957, 6 листопада.
Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 151, с. 1—4.
Подається за вид.: Твори. В 40-ти т., т. 4, с. 193—196.
Білорусі,— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1957, 26 червня
Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 163, с. 17—21.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 197—200.
1 Колас Якуб (Міцкевич Костянтин Михайлович; 1882—1956) — народний поет БРСР, академік АН БРСР (1976).
2 Кулєшов Аркадій Олександрович (1914—1978)—білоруський радянський поет, народний поет БРСР (1968).
3 Бровка Пятрусь (Петро Устинович) (1905—1980) —білоруський радянський поет, громадський діяч, народний поет БРСР (1962), акад. АН БРСР.
4 Танк Максим (Скурко Євген Іванович; н. 1912) — білоруський радянський поет і громадський діяч, народний поет БРСР (1968), акад. АН БРСР (1972), Герой Соціалістичної Праці (1974).
5 Панченко Пимен Омелянович (н. 1917)—білоруський радянський поет, народний поет БРСР (1973).
6 Вишня Остап (Павло Михайлович Губенко; 1889—1956) — український радянський письменник, сатирик і гуморист.
7 Крапива Кіндрат Кіндратович (Атрахович; и. 1896)—білоруський радянський письменник, народний письменник БРСР (1956), акад. АН БРСР (1950), Герой Соціалістичної Праці (1975).
НЕЗАБУТНЄ ДЖЕРЕЛО
Вогник.— Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1959, 28 квітня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 214—216.
1 Герасименко Кость Михайлович (1907—1942) — український радянський поет і драматург, загинув на фронті.
2 Десняк Олекса Гиатович (1909—1942) —український радянський письменник, загинув на фронті.
3 Довженко Олександр Петрович (1894—1956) — український радянський кінорежисер і письменник, заслужений діяч УРСР (1930), народний артист РРФСР (1950).
4>Ірпінь — залізнична станція і місто Київської області; тут йдеться про дачу М, Рильського в Ірпені.
Дубовий цвіт.— Вперше надруковано в «Робітничій газеті», 1959,
26 липня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 216—217.
«Ми удвох дивились «Катерину»...».— Вперше надруковано в «Робітничій газеті», 1959, 26 липня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 218.
«Ти мені не мати й не сестриця...».— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 220—221.
«Ти забрала все в своїм початку...».— Вперше надруковано в «Робітничій газеті», 1959, 26 липня.
Подається зз вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 222.
«Я розкопаю високу гору...».— Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво», 1959, 10 березня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 223.
«Глянь: підіймаються грози сині...».— Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1959, Ю.^ерезия.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 223—224.
«Інші дні—то й інша стала звичка...».— Зберігся машинопис з авторською правкою: ф. 22, оп. 1, спр. 172, с. 1. Дата: 1958 р. Плюти.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 225—226.
1 Низ — у XVI—XVIII ст. назва нижньої течії Дніпра, де селилися запорожці.
«Я Люблю твої очі у мрії...».— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 226.
«Так буває: в радості чи тузі...».— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., г. 4, с. 228—229.
«Ні, ні, цього я людям не повім...».— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 229.
«Кличуть знов дороги в полі...».— Зберігся автограф: 'ф. 22, оп. 1, спр. 151, с. 7—8. Дата: 4.Х 1957 р.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 230—231.
«В'нас нема відмітки на папері...».— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 233.
«Я забув, що й плачуть з поцілунку...».— Цодається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 234—235.
Пісня про рушник (3 кінофільму «Літа молодії»).— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, 1973, с. 240—241.
«Ми підем„ де трави похилі...».— Вперше надруковано в газ. «Кіровоградська правда», 1960, 1 жовтня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 242.
«Де вечорів настояні меди...».— Вперше надруковано в журн. «Дніпро», 1959, № 6, с. 5.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 247.
Федьковичу.— Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1940,
19 липня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 247—248.
Федькович Осип (Юрій) Адальбєртович (1834—1888) — український письменник-демократ.
«Увечері, де канівські гаї...».— Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1957, 11 жовтня. Зберігся машинописний текст: ф. 22, оп. 1, спр. 178, с. 9о
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4,