Поетичні твори, літературно-критичні статті, Андрій Самойлович Малишко

Пісня про Київ (Лірична).— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 85, с. 135.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 64—66.

«Ранки солов’їні...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119,

с. 121—122.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 67—68.

«Од явора снується довга тінь».— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 73—74.

«Ваоїскі вітри не ,випили роси...».— Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1955, 3 листопада. Автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119,

с. 119—120.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 75.

«Лугів осінніх теплі голоси...».— Вперше надруковано в газ.: «Радянська Україна», 1956, 27 травня.

Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 105, с. 1. Дата: 23.11 1955 р. Ірпінь.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 76—77.

«У розливі дзвінкої просині...» — Подається за вид.: Твори. В 10-ти

т., т. 4, с. 80—86. , ' ,

«Що в полі могила...».— Подається'за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 81—82.

«Пронеси мою думу ясну...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 144.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 85.

«Підійми моє серце з печалі...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 190.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 87—88.

«Не готовлю нічого для тебе в житті...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 60, с. 50. Дата: 25.Ѵ 1947, Київ.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 88—89.

Палі ять.— Зберігся машинопис: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 151—-153.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 89—90.

Не одну ще дорогу пройду у оіситті...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 131, с. 1—2, з присвятою М. Рильському.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 104—105.

, «Скільки вас, ясних, і незабутих...».— Зберігся авторизований машинопис: ф. 22, оп. 1, спр. 120, с. 1—2.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 105—108.

«Зацвітай, росянистий мій луоюе...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 134, с. 1—4.

Подається за'вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 108—110.

з дорожньої книги

Райдуга над Буковиною.— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 130, с. і—2.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 111—112.

В долинах лиману.— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. '114.

1 Пелагра — хвороба, що виникає внаслідок нестачі в організмі вітаміну РР (нікотинової кислоти).

«Тут мур тяжкий і схилені дерева...».— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., г. 4.. с. 121—122.

1 М і с т о Лева — Львів.

«Танкісти, і наводчики, й сапери...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 10.

Подається за вид.; Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 125.

«Осінь їде па возах-де околках...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 11—12,

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 126—127.

«За тихим степом тліють вечори...».— Зберігся автограф: 22, оп. 1, спр. 51, с. 61—62.

Подається за вид.: Твори. В 10-іи т., т. 4, с. 131—132.

1 П ш е м ш а — ліва притока Вісли.

2 Случ —права притока Горині (остання впадає у Прип’ять), протікає по Хмельницькій, Житомирській та Ровенській областях.

«Вечірню сизу даль узором срібним куто...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 19.

' Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 132.

«За теплушками рейки синіють...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 51, с. 53. Дата: 24.ѴІІІ 1945 р.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 134.

Хусточка червона.— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 35-36.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 141—142.

«Бийте, коні, копитами в груди...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 42.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 146.

Марина із Сваром’я.— Збереглися чорновий і чистовий автографи: ф. 22, оп. 1, спр. 55, с. 2—3. Дата: 19.ХІ 1945 р.; спр. 119, с. 180—181.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 151—152.

1 Сваром’я — село Києво-Святошинського району, на лівому бе-резі Дніпра.

2 Б о р к и — найімовірніше, мова йде про село Бірки, Києво-Свято-шинського району.

3 Л ю т і ж — село на правому березі Дніпра, на північ від Києва;

з Лютізького плацдарму почалося визволення столиці України у 1943 р.

4 Сварог — один з головних богів у міфології східних і західних слов’ян (спочатку бог Сонця, а пізніше — покровитель ковальства, шлюбу, родини).

5 Сварбог — можливо, поет має на увазі бога війни, вогню Сва-

рожича — сина Сварога. " ,

' 6 Петрівці — найімовірніше, йдеться про Нові Петрівці — село на північ від Києва, недалеко від Лютежа.

«Знов підійму я руки робочі...» — Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 34. с. 3—4. Дата: 18.ХІ 1941 р.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 154—155.

«Якби я сто років прооісив на світі...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 104—105.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 165—166.

Епілог.— Існує інший вірш’ під цією назвою «З веселих сіл і селищ давніх» — збірка «Народження сипів» (1939).

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 168—169.

1 К и л и