Альтернативна Еволюція - Олександр Павлович Бердник

Як наповнені значенням події життя. Кожна мить приносить на Чашу Терезів Справедливості наслідки свобідної волі людства. Куди ж прагне людство? Навіщо так обважнює гірку чашу свою? Адже тяжка напруга битви десятикратно посилює кожне досягнення в чаші доблесті. Адже так яскраво горить Полум'я Маяка і перекинуто міст через прірву. Кожен може ввійти — і зустрінуть його. Але обтрусіть тягар бруду земного з ваших підошов, бо інакше не пройти через безодню.

Не нове попередження, але перед останньою межею дуже своєчасне.

4 грудня

Не раз Нагадував про благо рівноваги. Ще Скажу про головні поєднання рівноваги — рівноваги духу і фізичної оболонки. Коли Рухливий дух, як вихор осіннє листя, захоплює фізичне тіло, можливі порушення вібрацій щільних елементів. Та ще жахливіше, коли тіло, ніби глуха стіна, стримує прагнення духу. Тоді настає регрес і індивідуальності. Якщо оболонка пошкоджена, то для прагнучого духа знайдеться нове вмістилище. Але застій духу — це смерть.

Та єсть випадки, коли особливо цінна певна оболонка по гармонійності елементів, коли дух отримує найкращі можливості на плані фізичному для вияву особливих призначень. В таких випадках необхідна сувора рівновага між можливостями інструмента і натхненням співця. Інакше симфонія, що призначена своєчасно відвернути біду, може бути не зіграна.

Тому так Указую берегти дорогоцінну струну, яка в серці.

Знають люди, що найкращі кристали народжуються при найсильнішому тискові. І не розуміють, якої могутності дар може придбати дух кожного при опусканні в земні сфери. Вони розділили земні тиски на «щастя» і «нещастя». Так радіють знахідці, коли придавлені вантажем золота, і обурюються, коли буря руйнує притулок їхній. Але не подумають, що буря лише прислужилася їм, щоб шукали надійнішого місця.

Так благо втілень, послане для зрощення кристалів духу, перетворено в отруту, що роз'їдає дух. Тому настає година для відновлення зганьбленої доцільності Закону Космічного. І міри регенерації обрані самим Великим Організмом.

Так Земля напередодні відродження свого!

5 грудня

Явище Вищого спілкування таке ж природне і таке ж чудесне, як і життя Природи, котре ви спостерігаєте. Коли квітка тягнеться до Сонця, щоб прийняти життєдайну хвилю, і повертає йому життєстверджуючий нектар, — маємо синтез Вищого спілкування.

Таке спілкування суджено всьому людству. Коли ступінь доцільності людської свідомості підніметься до розуміння необхідності такої доцільності, як в житті квітки, тоді розкриється цей суджений плід для людства.

6 грудня

Коли серце сказало: «Йдіть до Владики!» — готовий Шлях. Бо саме серце Путь проклало серед вихорів простору. Лише серце вкаже Годину Поклику. Бо що таке Поклик?

Це те наповнення серця Владикою, коли переповнена межа очікування, і вже котиться бурхливий потік прагнення, змітаючи всі перепони на шляху до Нас. Постійте за потоком, доки не зімкнулись громаддя хаосу. Бо нема повторення!

7 грудня

Блискавицею явлено ствердження Шляху.

Ввійти ж суджено в тиші.

8 грудня

Коли струми протистояння згущають відтінки просторової битви, спрямована стріла серця, ніби блискавка, пробиває глуху стіну задушливості. І дає шлях струмам освіжаючим. Так серце бере участь у битві. На далекі простори відлунює битва пломінного серця.

Я Збережу явище щастя вашого. Я Пошлю назустріч вітрило серед бурі жорстокої. Я Приборкаю ворожі вихори. Я Обточу гострі рифи. Сам Путь Приготую. Але штурвал втримайте. Адже воїнів Очікую.

9 грудня

Серед буднів твориться чудо Вищої Радості.

Серед нападів будується Храм Світла.

Але впертість духу невичерпна. І дракон сірості лише послужить сходинкою до Світла Вищого.

Великий дух, але прості його кроки в земному проходженні.

Простота і певність кують нездоланність тому, хто духом іде.

10 грудня

Я Послав вас — Я Зустріну вас.

Але обережно ступайте. Непролитою чашу донести — щастя ваше. Багато жадаючих цілющого напою. Умійте відрізнити явище хвороби, що потребує зцілення, від хижого вампіризму. Адже кожна крапля призначена судженому зерну. Щит Мій захистить, але хай не задрижить рука.

11 грудня

Коли Навчаю сприймати особливості епохи, Знаю необхідність запропонованих поєднань. В битві не обійтися без плану. Але план Можу відкрити, коли дух горить напругою самовідданості. Складна битва, в якій багато аморфних духів метляються між бійцями.

Та є настільки пломеніючі душі, що навіть при, здавалось би, зовнішньому невіданні, могутньо притягуються по закону магніту туди, де їхня енергія повною мірою відповідає нерушимості Плану. Це буває тоді, коли квітник духорозуміння сяє на повну потугу.

Такі світочі невіддільні від Нас.

12 грудня

Коли темні посібники клюють ауру, напружимося ритмом потоку. Вібрацію такого польоту не зруйнують найжорстокіші нападки. Зміцнимо спорядження своє Ієрархією.

Чули, як Радість складає мелодію життя. Знаєте, як полум'яно підносять крила ієронатхнення. Тому не можемо сумніватися. І недосяжне вчора — сьогодні зазвучить судженою реальністю. А назавтра витчемо сяючий візерунок досягненнями духу для всієї утвердженої Безмежності. Адже можемо вмістити Могутність Співробітництва Космічного.

Неухильно ступає сміливий.

13 грудня

Тяжку смугу перейдемо серцем. Так грузьке болото не стримає стрімкого ритму ходи вашої. Але ураган лише прискорить політ стріли. Досвідчений дух знає, як застосувати промені Наших посилань для кращих знаходжень в Битві.

15 грудня

Знаємо, як суворо гартується добрий меч. Не здивуємось, якщо для гартування меча Духу вимагається міра стократна. Бо призначений меч Духу вразити «змія древнього» і освячений на Битву Самою Матір'ю Світу.

Твердо збережемо співмірність Вищу.

Так несіть Доручене покликаним духом, ніби негайно належить явити утверджену дію поглядові Владики. Недалекі будете від Істини.

Коли струни напружені готовністю зазвучати,