Альтернативна Еволюція - Олександр Павлович Бердник
Як узнає учень про зв'язок свій з Учителем?
Один вигукне: — О Учителю, хай торкання Твоє тисячами стріл вразить моє тіло, але я буду щасливий, бо переконався у водійстві Твоєму!
Але така груба свідомість, навіть при такій, здавалось би, самовідданості ніколи не відчує Торкання Вищого.
Інший скаже: — О Владико, прийми вітання і любов серця мого.
Йому відповім:
— Істинно, ти збагнув.
14 листопада
Сяйво смолоскипа прагнення — явлено буде знаком зустрічі.
15 листопада
Багато покликів сповнює простір. Всі вібрації допомоги тримає серце Нашого воїна. І без упину спрямовує необхідну енергію. Але понад всіма земними покликами звучить йому Наш Поклик. Поклик, що Веде й насичує. Чим невичерпна Чаша віддяки такого Серця? Безупинністю прагнення до Нашого Поклику!
Коли свідомість Буття уже нероздільна від Нас, можете ствердити своє серце, як іскру Нашого Серця. І вся Могутність Великого Серця з вами буде.
Так свідчить Закон Космосу.
16 листопада
У важкий час ще Скажу про особливо чутливе розуміння використання дорогоцінної енергії Світла. Мало відданості й самозречення в час грізний. Потрібна особлива мужність — мужність чутливості і пильності щодо потреб Ієрархії. Уважно вдивляйтесь У хвилі подій і не пропустіть, куди вони відтягують могутність вашого серця, і які водокрути готують для тих, хто не збагнув головного напрямку битви.
Тому так Закликаю відкинути все, і до Мене прагнути всією силою серця.
17 листопада
Як могутній корабель в бурю не зверне з курсу вказаного, а долатиме хаос оскаженілих валів, так ідіть шляхом визначеним.
Що сталося б із прагненням корабля, якби стерновий став виправдовуватися перед кожною водяною громадою за те, що вона розбилася об його прагнення.
Збагнемо співмірність у битві. Така співмірність преобразить і Карму.
18 листопада
Абсолютно необхідне людям усвідомлення певності щодо цілі їхнього існування. Сумно бачити, як навіть ті, котрі чули про існування Істини, не вміють, навіть більше — не бажають спрямовувати своє буття. Навіть знаючи про Вчителя, не йдуть до Нього і лицемірно применшують дух свій, щоб не взяти Ноші Його, але мріють повиснути на вітці могутнього Древа, щоб уціліти під час бурі. Та вихор знесе, ніби сухі вітки, таких нахлібників, які не мають руху. Як їм піднятися, коли вигнано Вогонь Вічнодіючий?!
19 листопада
Коли на Варті стоїмо, не пропустимо жодного явища. Навіть коли щось буде здаватися найнікчемнішим, все таки донесемо вість до Того, Хто Сидить в Тайні. Він Знайде зв'язок всіх явищ, і Вкаже дію, відповідну напрузі простору.
Так необхідна гармонія для Битви Будівельної.
Ми знаємо безмежні градації станів Речовини Життя.
Наскільки багатогранні співвідношення Вогню з іншими стихіями, настільки безмежні проявлені ступені Буття. Так уявімо собі, як населений простір.
Сучасна наука ламає списи довкола того, чи є життя в інших фізичних світах. Вже не Кажу про Світ Тонкий. Не доходить до усвідомлення «вчених мужів», як могли виникнути форми, що ними визнаються як «життя», в неживому середовищі.
20 листопада
Навіть простий мандрівник, прокладаючи дорогу в хащах, залишить знаки свого шляху. Хто збагнув Путь, прочитає тайни турботливо залишених знаків. То як же Ми Думаємо про просування Наших мандрівників?! Судженого мандрівника не обмане завіса Майї.
21 листопада
Ще божеволіють і веселяться люди, ще переповнені певністю щодо нерушимості благополуччя свого. Не відчувають, як Ми утримуємо на останній межі рівновагу тверді земної. Не чують, як вирощене ними чудисько вже приготувалось пожерти благодійників своїх.
Але ти, Мій воїне, будь чутливим, бо вже близько здійснення часі!
Як людство далеко зайшло в руйнуванні кращих стежок своїх. Подумає людина: «Ждуть мене!» і простягне руку Тому, Хто Чекає. І вже зігріє серце Радість Зустрічі. І подвиг здійсниться силою цієї Радості.
Але відкинуло людство розуміння такого єднання, і прирекло себе на муку самотністю і безпомічністю. Тому Ми уже готові дати нові шляхи співробітництва, але приймуть їх лише ті, хто не заразився самістю і безвір'ям свідомості.
22 листопада
Скаржаться люди, що Істина прихована від них, і що не відчувають вони присутності Високих Братів. Та не розуміють, що всяка істина, як Вогонь, — і проявиться вона лише тоді, коли визріє магніт, який зуміє притягнути і трансмутувати її.
Навіть Найвищий Ієрарх не може, та й не має права розсипати благу росу там, де нема квітів, що здатні синтезувати її. Адже самі люди переконалися в існуванні закону великої доцільності Природи.
Є ще причина в Нашому явленому невтручанні в життя людей. Оповім легенду.
Принесли одному шановному чоловікові Чудесний Дар далекої країни. І втратив чоловік сон і ритм праці своєї, бо поселився в душі його страх власника. Іншого обдарованого спотворив тягар величі, не вміщений мізерною свідомістю. Але третій лише чув про Прекрасний Дар. І невдоволена спрага Прекрасного зростила крила прагнення. Так Прекрасне стало тайною, що породжує прагнення.
І той, чиє прагнення виросте до висоти цієї тайни, ввійде в явність Прекрасного.
23 листопада
Явище відкриття центрів особливо тяжке в дні найбільшої напруги битви. Такий стан утруднюється вампіризмом психічним. Тому коли спрямовуємо струми для особливої стимуляції вогнів фізичного тіла, щоб врівноважити тиск вогню на всі центри, Раджу уникати всякого роду пересікання струмів. І хай ніщо не перешкодить безупинного єднання з Нашими посилками.
Так Раджу усамітнення, валеріан (строфант, мускус), при невпинному
