Відгуки
І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Читаємо онлайн І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
«Журавлиним ключем відчиняються осені двері…» «В цей день осінній, як ніколи…» «Опять кипит в ночи работа…» «Спохмурніло небо, спохмурніло…» «Прохладный день сегодня – диво…» «Похмурий захід сонця нині…» «Утро пугает осенней прохладой…» «Дым от осеннего костра поплыл по саду…» «І знов колісний перестук…» «Брижить воду в калюжах поривами вітру…» «Яка ж бо тиша… Боже, яка тиша…» «Палитра осени все ярче…» «Все якось раптом посіріло…» «Чарівнице… Шепчу, як молитву…» «Ліхтарі в осінній позолоті…» «Не йду, повзу. Така слизота…» «Скотився день у морок ночі…» «Дух осені холодно-пряний…» «В душе осенний листопад…» «Ось дощ пішов, дрібненький і неспішний…» «Наробив холодний вітер…» «Ранок осінній похмурий, незрячий…» «Затихают шаги в полумраке густом переулка…» «День сонячний і ясний, а холодний…» «І знову жовтень. Швидко холодає…» «Темніє швидко. Вітер замітає…» Случайная попутчица «Нам вновь пообещали „бабье лето“…» «Попускають, попускають передчасні холоди…» «Сьогодні рано сонце жовтим оком…» «День вихідний, а так пройшов буденно…» «Ох, тяжко ж як людей єднать докупи…» «Жене вітер білі хмари…» «Пьяный бреду по улице…» «Плесну я водочки в стакан…» «Яскравий місяць в небі так близенько…» «Розгулявся на ніч вітер…» «Всі сходи заліпило жовтим листям…» «Який же день сьогодні соковитий…» «Не вся злетіла позолота…» «Тает октябрь… Облетают последние
Відгуки про книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін (0)