Відгуки
І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Читаємо онлайн І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Забудь слова «народ», «указ», «закон». Запоминай: «бюджет», «бабло», «откаты». Решенья сам не вздумай принимать, Пускай по кругу «на согласованье», Ведь за решенье могут наказать — Другим «разумным» просто в назиданье. И, важно очень, – стресса избегай: Проблемы со здоровьем из-за стресса. Поэтому забудь метро, трамвай, Купи «ленд ровер» или «мерседеса». И плюй на то, что результатов нет, Которых ожидают «нищеброды». Твой результат – «распиленный» бюджет И каждый день растущие доходы. Смотря в окно на мир простых людей, Что в нищете ждут своего исхода, Гордись высокой должностью своей, Ведь ты – «слуга великого народа»! «Чтобы жизнь изменить…»
Чтобы жизнь изменить, Честь нужна, и отвага, и смелость, Трезвый ум, и расчет, И, конечно, партнеры, друзья… Только то, что прошло, Как бы этого нам ни хотелось, Никому ни за что Изменить уже больше нельзя. «Усе життя ми сіємо зерно…»
Усе життя ми сіємо зерно… Та різні зерна сіють різні люди. Й хто що посіяв, знати не дано. Коли воно зросте, нас вже не буде. Поки живемо, треба засівать, Хоча лише нащадки будуть знати, Кого із нас довіку проклинать Й кому довіку шану віддавати. «Скачуть коні, скачуть коні…»
Скачуть коні, скачуть коні, А гриви не в’ються. Скачуть коні, скачуть коні, А люди сміються. Скачуть коні, скачуть коні, Та не в чисте поле. Скачуть коні, скачуть коні По колу, по колу. Скачуть коні, скачуть
Чтобы жизнь изменить, Честь нужна, и отвага, и смелость, Трезвый ум, и расчет, И, конечно, партнеры, друзья… Только то, что прошло, Как бы этого нам ни хотелось, Никому ни за что Изменить уже больше нельзя. «Усе життя ми сіємо зерно…»
Усе життя ми сіємо зерно… Та різні зерна сіють різні люди. Й хто що посіяв, знати не дано. Коли воно зросте, нас вже не буде. Поки живемо, треба засівать, Хоча лише нащадки будуть знати, Кого із нас довіку проклинать Й кому довіку шану віддавати. «Скачуть коні, скачуть коні…»
Скачуть коні, скачуть коні, А гриви не в’ються. Скачуть коні, скачуть коні, А люди сміються. Скачуть коні, скачуть коні, Та не в чисте поле. Скачуть коні, скачуть коні По колу, по колу. Скачуть коні, скачуть
Відгуки про книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін (0)