Відгуки
Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр
Читаємо онлайн Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр
лакеї, московські прихвосні, регіональні найманці! НІ! Тим за кого ви намагаєтеся мене видавати, ніколи не була»
Вдячні мешканці столиці, Голова хоча й гуде, Низько хочем уклониться Галичанам і т. д. Несвідомі були, звісно, Ми усе своє життя — Прибирати звикли місто, В урну кидати сміття. Київ був нам наче мати, І уміли ми ледь-ледь Біля пам’ятників сцяти І кричати «Банду геть!». Вуйки любі! Пані й пани, Ваш приїзд, ваш славний рух Революції, майдану Нам приніс натхнення дух! Дух зневаги до «гаранту», Дух, що в носі аж дере. Будем рік дезодорантом Поливать оте амбре. Все! Візит ваш дуже вдалий Вже кінчається, мабуть, Поламали, розібрали, Малювали та наклали, А теперь пора вам в путь! Повертайтеся додому, Хай отам дограє кров, А шахтарик несвідомий Годувать вас буде знов. Ми, кияни, теж з любов’ю Вам пришлемо на харчі А шмаркач якийсь у Львові Буде лаять нас та вчить. Бо така у нас турбота В історичний даний час. Стоп! А що, як у Европу Ви пропхаєтесь без нас? І в столиці європейські Принесете свій бедлам, Щоб їм, падлам євро-гейським, Було солодко як нам… Позбираєм пляшки з «Фанти», Що лишають рогулі, І синам накажем зранку: «Ой, не йдіть в кафе, до банку, А, узявши «Comet», вантуз, Всю оту горласту банду, Всю оту нахабну банду Змийте з нашої землі». Захисникам Києва
Солдати ВВ та спецназу, Бійці батальйонів і рот! На вас йде фашистська зараза, А не український народ. Народ України за вами, Для нього ви — рідні, свої. А мутять далекі «Обами» І наші обам холуї. Ні! Служите ви не режиму, Не слухайте зрадницьких слів, Отам, серед лайки і диму, Ви — захист дітей, матерів. Твій ворог, солдате, синочку, Лице не покаже в бою, Та знай, що забрати
(з фантазій відомого українського парламентарія)
Вечір надходить, втомилася Неня, Рідна земля засина, мов дитя, Двоє під ковдрою — Іра та Ленін (Фотка маленька колишнього вождя). Іра ліхтариком світить у темряві, Вусики рідні, борідка руда, Ленін примружено дивиться, геній, Слуха, як жінка йому доклада: — Любий Ілліч, якби тільки ви знали, Як же набрид мені той «Свербибок»! Як же я хочу розрить у підвалі Мій червоненький партійний квиток, Знову на з’їзді стрічать піонерію, Знову співати про КПРС… Тільки не можу, бо маю в Бандері я Чисто практический свой интерес. І хай плебеї там пишуть — не чесна я, Зрадила вас, ідеали Кремля. Просто змінились партійні інвестори, В тому суть часу, все інше — «ля-ля». Ви, як раніше, для мене єдиний, Бачила вчора я вас у ві сні, Як ви гойдали мене на колінах! Як було гарно, солодко мені… Милий, коханий товаришу Ленін, Ну, роздобудьте ви трохи бабла! Прапор червоний піднімем над Ненею, Я б вам як Крупська, як мати була. Про комунізм я б усюди всім парила, Вашим ідеям навчала дітей, Потім мій бюст на Майдані ушкварили б, Потім лягла би до вас в мавзолей… Мрії мої знаєш ти, Володимире, І оця ковдра, можливо, хіба. Зранку піду, тіпа, із побратимами Всюди горлати, волати: «Ганьба!», Знов зображати народне піднесення, Знову брехать, що Європа чека… Слава героям! Пробач, мій ріднесенький, Леніну слава і слава ЧК! Вдячний лист киян революційним гостям столиціВдячні мешканці столиці, Голова хоча й гуде, Низько хочем уклониться Галичанам і т. д. Несвідомі були, звісно, Ми усе своє життя — Прибирати звикли місто, В урну кидати сміття. Київ був нам наче мати, І уміли ми ледь-ледь Біля пам’ятників сцяти І кричати «Банду геть!». Вуйки любі! Пані й пани, Ваш приїзд, ваш славний рух Революції, майдану Нам приніс натхнення дух! Дух зневаги до «гаранту», Дух, що в носі аж дере. Будем рік дезодорантом Поливать оте амбре. Все! Візит ваш дуже вдалий Вже кінчається, мабуть, Поламали, розібрали, Малювали та наклали, А теперь пора вам в путь! Повертайтеся додому, Хай отам дограє кров, А шахтарик несвідомий Годувать вас буде знов. Ми, кияни, теж з любов’ю Вам пришлемо на харчі А шмаркач якийсь у Львові Буде лаять нас та вчить. Бо така у нас турбота В історичний даний час. Стоп! А що, як у Европу Ви пропхаєтесь без нас? І в столиці європейські Принесете свій бедлам, Щоб їм, падлам євро-гейським, Було солодко як нам… Позбираєм пляшки з «Фанти», Що лишають рогулі, І синам накажем зранку: «Ой, не йдіть в кафе, до банку, А, узявши «Comet», вантуз, Всю оту горласту банду, Всю оту нахабну банду Змийте з нашої землі». Захисникам Києва
Солдати ВВ та спецназу, Бійці батальйонів і рот! На вас йде фашистська зараза, А не український народ. Народ України за вами, Для нього ви — рідні, свої. А мутять далекі «Обами» І наші обам холуї. Ні! Служите ви не режиму, Не слухайте зрадницьких слів, Отам, серед лайки і диму, Ви — захист дітей, матерів. Твій ворог, солдате, синочку, Лице не покаже в бою, Та знай, що забрати
Відгуки про книгу Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр (0)
