Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб. - Валеріан Васильович Молдован

Про те, що Ощадний банк бажав настання моральної шкоди Іванову І. І. свідчать і ті жорстокі журналістські прийоми викладки інформації, про які я вже згадувала.

Впевнена, що суд об'єктивно підійде до прийняття рішення по справі і врахує усі неправомірні дії відповідачів, внаслідок яких моєму довірителю нанесено глибокої душевної рани, принижено його честь і гідність як громадянина, як керівника, як діяча, врешті, як батька — в громадській думці та думці окремих громадян з точки зору додержання ним законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, а також завдано значної моральної шкоди. Важко будь-кому передати словами чи виміряти якимись чинниками ті моральні страждання та душевні переживання, які завдано відповідачами Іванову І.І.

При визначенні розміру моральної шкоди, яку повинні відшкодувати відповідачі солідарно, враховано такі фактори:

— надзвичайно об’ємний простір поширення недостовірної інформації, адже філіали і клієнти одного з найбільших банків є по всій Україні, тираж того номера журналу «Обрій», в якому надруковано ганебну публікацію відносно Іванова І.І., складає 10 тисяч примірників, які мають вільний доступ до читачів — працівників банку, їхніх сімей, відвідувачів банку, також передаються з рук в руки;

— ті значні зусилля, які докладалися і необхідно ще докласти для відновлення того рівня престижу і авторитету в Україні і за рубежем, який вдалося заслужити своєю чесною працею Іванову І.І, і всьому колективу АТ «Альфа»;

— те, що й понині (до речі, вже рік) довірителю доводиться особисто відстоювати свою честь, гідність, відповідати на численні запити та дзвінки його колег, журналістів, товаришів, підлеглих, які були переконані в його чесності, сподівалися в його особі знайти справедливість та впевненість у своєму майбутньому.

Іванову І.І, доводиться пояснювати з приводу обурливо неправдивої інформації, своїм друзям, знайомим, діловим партнерам, як в Україні, так і за кордоном, доводити кожному про непричетність його до використання судової системи в протизаконних інтересах, запевняти кожного, що ділове партнерство з його фірмою і надалі підтримувати можливо без ризику, оскільки слова в газеті про «зацікавлення ним компетентними органами» не варто розцінювати як переслідування, затримання, виїмку документів, арешти чи інші небажані для бізнесу дії з боку правоохоронних органів.

Одразу після публікації в газеті недостовірної і принижуючої інформації, Іванов І. І. був фактично виведений з активного суспільно-комерційного життя і власної душевної рівноваги.

Доводилося неодноразово звертатися за медичною допомогою до лікарів невропатолога та кардіолога через серйозний розлад здоров’я, отримуючи направлення на стаціонарне лікування. Однак, усвідомлення того, що саме після цієї публікації він опинився в неприємній ситуації особливої уваги і тому що після такої «слави», якої удостоїв його Ощадний банк через свій друкований орган, — не кращий час для лікування, а навпаки з подвійними зусиллями слід доказувати на прикладі своїх конкретних для оточення дій про невідповідність дійсності надрукованої про нього негативної інформації.

Подібних страждань та неймовірних переживань, що спричиняють розлад здоров’я та відносин, зазнала і сім’я мого довірителя, оскільки дана публікація поставила під сумнів його моральні якості, принижено гідність і нанесено непоправної шкоди усьому тому, що було пов’язано з його життям. Зокрема, виникли складні стосунки з дітьми-підлітками, які в своєму складному віці особливо загострено сприймають події. їхнє оточення (сусіди, однокласники, родичі, товариші) сіяло сумніви в дітях відносно чесності та порядності їхнього батька, який завжди був прикладом і взірцем та непохитним авторитетом для них.

Представники відповідачів у своїх виступах лише змогли зайвий раз підтвердити суду, що поширена в журналі публікація про громадянина Іванова І.І, не відповідає дійсності, що відповідачами ще й порушено, ст. 37, 49 Законів України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», хоч їхні намагання, звичайно, були прямо протилежні.

Представники відповідачів не змогли надати доказів суду про те, що дійсно якимось чином Іванов І. І. використав суд в протизаконних інтересах, оскільки він діяв лише по закону.

Відносно запитань представника Ощадбанку щодо наявності в Іванова І.І, касових чеків з аптеки, які нібито можуть доказати факт купівлі і вживання ним виписаних лікарями ліків, то я можу пояснити наступне. Якби у Іванова І.І. не погіршився стан здоров’я, то він, звичайно ж, і не звертався б за допомогою до лікарів, яка виразилася в рекомендаціях і рецептах ліків. А чи збереглися у Іванова І.І. касові чеки, які він рік тому отримував в аптеці при купівлі ліків по рецепту, — я точно запевнити не можу суд, але дякую представнику відповідача за це запитання, оскільки воно наштовхує на ідею про подання позову до Ощадбанку про відшкодування Іванову І.І. окрім моральної шкоди ще й матеріальної. Більше того, якщо у Іванова І.І. не збереглися ці чеки, то це цілком природно, адже він рік тому на момент виходу образливої публікації і гадки не мав, що ця публікація буде настільки вразлива для нього, що погіршиться стан здоров’я, що доведеться звернутися до суду за захистом честі, гідності та ділової репутації і доведеться надавати докази у вигляді чеків.

Саме тому прошу шановний суд задовольнити позовні вимоги громадянина Іванова І. І., врахувати всі обставини справи і винести справедливе рішення.

Ваша честь!

Позивач СП «Торговий Дім «Зварювання» звернувся до суду із позовною заявою про витребування майна із чужого незаконного володіння. При цьому позивач мотивує свої вимоги такими обставинами: між позивачем і відповідачем укладений договір про відповідальний схов від 20.08.2004 р., згідно до якого позивач передав відповідачу для схову 95 тон кормової добавки «Ліпрот». Позивач зважає, що той факт, що належний йому «Ліпрот» знаходиться у відповідача на умовах