Крах Симона Петлюри - Данило Борисович Яневський

72

Бойко О. Український Національний Союз і організація протигетьманського повстання // Проблеми вивчення історії Української революції 1917—1921 pp. – Київ, 2002. – 295 с – С. 157, 161,182, 186.

(обратно) 73

Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – Т. 1. – С. 67, 68, 70.

(обратно) 74

Прохода В. Уваги до праці д-ра Матвія Стахова. – С. 97.

(обратно) 75

Див. напр.: Шкільник М. Україна в боротьбі за державність. – С. 322.

(обратно) 76

Солдатенко В. Еволюція суспільно-політичних поглядів В.К. Винниченка – С 13, 16.

(обратно) 77

Питання про те, звідки про це дізналася дружина майбутнього члена і керівника Директорії, дослідник не пояснює. – Д. Я.

(обратно) 78

Солдатенко В. Українська революція. Історичний нарис. – С. 548.

(обратно) 79

Бойко О. Український Національний Союз і організація протигетьманського повстання. – Київ, 2002. – 295 С – С. 157, 161, 181, 183, 186.

(обратно) 80

Цит. за: Ліб П. Придушення повстанського руху – стратегічна дилема. Німецька окупація України 1918 року // Окупація України 1918 року. Історичний контекст – стан дослідження – економічні та соціальні наслідки. Упорядники: Вольфрам Дорнік, Стефан Карнер. – Чернівці, 2009. – 163 С – С. 88.

(обратно) 81

У цьому сенсі твердження типу «реальною була й небезпека передчасного розтаємничення змови і арешту її керівників» або «гетьманські шпигуни вже довідались про заходи з підготовки повстання, і Національний Союз опинився перед загрозою розгрому» тощо (Солдатенко В. Українська революція. Історичний нарис. – С. 549.) перебувають поза межами адекватності наукового аналізу.

(обратно) 82

Проаналізувавши спомини Шаповала, Стахів дійшов висновку, що ця розмова не могла відбутися раніше 5-ї години пополудні 26 жовтня. Див.: Стахів М.Україна в добі Директорії УНР. – Т. 1.– С. 60—64. Згідно з версією о. І. Нагаєвського, «першим піддав думку зробити повстання проти гетьмана» Макаренко. Згідно з цим поглядом майбутній член Директорії схилив до цього генерала Осецького, за яким стояли полки Павленка та Хилобоченка. Перші наради цієї групи заколотників нібито відбувалися в помешканні Макаренка на Прорізній, 19. В них брали участь Винниченко, Осецький, полковник гетьманського генерального штабу Тютюник, полковники Коновалець та Мельник (Нагаєвський І. Історія Української держави в XX ст. – С. 158). Солдатенко висунув цілком фантастичну версію про те, що Винниченко «довгий час практично один дотримувався курсу на підготовку повстання проти антинародного режиму (з ним солідаризувався пише М. Шаповал)». Див.: Солдатенко В. Еволюція суспільно-політичних поглядів В. К. Винниченка в добу української революції // Український історичний журнал. – 1994. – № 6. – С. 24.

(обратно) 83

Начерк про Андрія Гавриловича Макаренка див.: Відродження. – 1918. – 19 (6) грудня. – № 214.

(обратно) 84

Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. (Спогади). Упорядкував інж. Сава Зеркаль. – New-York Public Library, QGA 73—3803.

(обратно) 85

Так у тексті. – Д. Я.

(обратно) 86

Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. – С. 30.

(обратно) 87

http://www.grwar.ru/persons/persons.html?id=1848

(обратно) 88

На думку М. Стахіва, зустріч Винниченка, Шаповала, Макаренка, Осецького й Різниченка та прийняття їх спільного рішення про початок підготовки повстання не могли статися раніше 27 жовтня, «або іншими словами всього за два з половиною тижні перед самою датою повстання». Отже, робить висновок автор, – «не самі здібності організаторів підготовки повстання, але загальна ситуація причинилася головно до того, що ідея повстання в конкретній формі прийнялася зразу у всіх українських національних колах». Див.: Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – Т. 1. – С. 60—64. Натомість інший сучасник твердив, що провід УНС і особисто М. Грушевський були проти повстання. «Шаповал, Винниченко та Осецький, – писав він, – підбурюючи політично незрілих УСС, всіляко підштовхували повстання. Ці «отамани від політики» замість відновлення УНР створили за французьким зразком Директорію із законодавчими правами, підтримуюючи при цьому руйнування держапарату, створеного за доби УНР». Див.: Прохода В. Уваги до праці д-ра Матвія Стахова… – С. 97.

(обратно) 89

Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – Т. 1. – С. 32—33.

(обратно) 90

Делегація селян Уманського повіту Київської губернії. – Там само. – С. 37.

(обратно) 91

М. Шаповал стверджував, що військові і закордонні справи з Винниченком вони вели спільно, але Винниченко «більш вів зовнішньо репрезентаційну працю», «я наполягав більш на внутрішню, організаційно-військову і громадсько-політичну працю». В