Основи загальної психології. Том I - Оксана Василівна Полозенко

Завдання 11

Які особливості уваги ілюструють наведені приклади із життя видатних людей? Від чого залежить їхня увага?

1. Фур’є А. до 30-річного віку вирізнявся невгамовним прудким характером і нездатністю до послуху, але, познайомившись з основами математики, став іншою людиною, а надалі — ученим.

2. Мальбранш Б. випадково і проти свого бажання почав читати трактат Декарта про людину; але читання це так подіяло на нього, що «викликало найсильніше серцебиття, завдяки якому йому постійно доводилось відкладати книгу в бік, щоб вдихнути вільно»; він закінчив тим, що став картезіанцем.

3. Коли думка І. Ньютона наштовхувалась на якусь наукову задачу, він перебував під впливом постійного збудження, що не давало йому жодної хвилини спокою.

Завдання 12

Прокоментуйте наступні ситуації. У чому причини розсіяності? Геніальність робить людей неуважними чи увага робить з них геніїв?

1. Одного разу Ньютон задумав зварити яйце. Взявши годинник, він помітив початок варіння. А через деякий час виявив, що тримає у руках яйце, а варить годинник.

2. Відома історія, коли Н.О. Жуковський приходить до себе додому, дзвонить, з-за дверей запитують: «Вам кого?» Він у відповідь: «Скажіть, чи вдома господар?» — «Ні». — «А господиня?» — «Немає і господині. А що передати?» — «Скажіть, що приходив Жуковський».

3. Одного разу у відомого математика Гільберта була звана вечеря. Після приходу одного з гостей мадам Гільберт відвела чоловіка в бік і сказала йому: «Давиде, піди і зміни краватку». Гільберт пішов. Минув час, а він усе не з’являвся. Стурбована господиня будинку пішла на пошуки чоловіка і, заглянувши у спальню, виявила, що він міцно спав у ліжку. Прокинувшись, він пригадав, що, знявши краватку, автоматично почав роздягатися далі і, одягши піжаму, ліг у ліжко.

4. Дені Дідро, наймаючи візників, забував відпускати їх, через що йому доводилось платити їм за цілі дні, які вони даремно простоювали біля його дому.

Завдання 13

Визначте, хто найуважніший. Відповідь аргументуйте.

Якось зав’язалась суперечка, хто найуважніший. Один стверджував, що це Іван Іванович: «Коли він читає книгу чи слухає, що йому говорять, то нічого його не може відволікти: ні поява когось у кімнаті, ні розмова сусідів, ні звук радіо. Уся його увага поглинута тим, що він робить у даний момент». Інший вважав найуважнішим Павла Миколайовича: «З яким би захопленням він не розповідав (здається, що він весь поглинутий розповіддю), усе ж жодна деталь поведінки учнів у класі не вислизне від його уваги. Він бачить і чує усе, що відбувається навколо». Третій вважав, що уважніший від усіх Микола Васильович: «Одного разу ми йшли у повній темряві дорогою, і раптом несподівано спалахнуло і відразу погасло світло від електричного ліхтарика. Ми встигли лише ледь помітити фігуру чоловіка, Микола Васильович за цю коротку мить розгледів і чоловіка, і автомат у його руках, і собаку, яка стояла поряд, і навіть побачив червону зірочку на картузі. Виявилось, що він помітив усе правильно. Нам зустрівся прикордонник».

Завдання 14

За наведеними текстами опишіть фізіологічні механізми уваги.

1. Під назвою «домінанта» розуміється більш чи менш стійке вогнище підвищеної збудженості центрів, чим би він не був викликаний, при чому збудження, які знову надходять у центри, служать підсиленню (підтвердженню) збудження у вогнищі, тоді як у решті центральної нервової системи широко розлиті явища гальмування. Гальмування, яке виявляє домінантне вогнище щодо усіх інших збуджень, що надходять у центральну нервову систему, зумовлює спрямованість свідомості на певний предмет, викликає відволікання від всього іншого… У вищих поверхах і в корі півкуль принцип домінанти є фізіологічною основою уваги (О.О. Ухтомський).

2. В експериментах з реєстрацією біотоків мозку виявилось, що «будь- яка діяльність, яка вимагає напруження уваги, характеризується зростанням частки високих частот («частот активності») і падінням частки низьких частот («частот спокою») в електроенцефалограмі людини» (Ф.М. Гоноболін).

3. Уваги не буває у людини лише під час сну, коли у корі півкуль майже немає джерел збудження, а розлите гальмування, яке охоплює і нижче розташовані відділи мозку (Ф.М. Гоноболін).

4. У людини найважливішим фактором управління підкірковими центрами і, відповідно, найважливішим фактором довільної уваги стають словесні подразники (Ф.Н. Гоноболін).

Завдання 15

Прокоментуйте наступні висловлювання. Чи згідні ви з ними?

1. Геній — це насамперед увага (Ж. Кюв’є).

2. Уся наука є ні чим іншим, як рефлексом «Що таке?», який неймовірно розрісся (І.П. Павлов).

3. Хто нездатен управляти своїми м'язами, нездатен і до уваги (Маудслі).

Завдання 16

Добринін Н.Ф. пропонував виокремлювати мимовільну увагу (феномени якої зумовлені не спрямованою пошуковою активністю суб’єкта), вимушену увагу (детерміновану особливостями стимуляції), емоційну увагу (зумовлену внутрішніми умовами: відповідністю чи невідповідністю стимулу потягам, бажанням, потребам), звичну увагу (пов’язану з минулим досвідом суб’єкта, що сформувалась і спеціалізована для прийому й обробки певної стимуляції), довільну увагу (зумовлену мотивацією) і післядовільну увагу (яка відповідає процесу зміни організації цілеспрямованої діяльності). Співвіднесіть перелічені факти з цими видами уваги.

1. Студент, який цілеспрямовано готується до складного іспиту з далеко не улюбленого предмету, раптом наштовхується в підручнику на факт, що зацікавив його. Із цього моменту підготовка, яка раніше вимагала довільної уваги, набуває мети і перетворюється у захоплюючий процес, що не вимагає спеціального контролю.

2. Пасажири пізньої електрички, які куняють, здригаються від гуркоту швидкого потяга, який проїжджає сусідніми шляхами, і після того, як той пройшов, деякий час зберігають уважність.

3. Психоаналітик за поведінкою, репліками і мимовільною жестикуляцією клієнта здогадується про справжні причини