Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
Засудженим дозволяється за вмотивованою постановою адміністрації виправного центру у вільний від роботи час перебувати поза гуртожитком, а засуджені, які не допускають порушень встановленого порядку виконання покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, після відбуття шести місяців строку покарання можуть за постановою начальника виправного центру проживати за межами гуртожитку із своїми сім’ями в орендованих квартирах або придбавати житло в межах території виправного центру. Вони лише зобов'язані від одного до чотирьох разів на тиждень з’являтися у виправний центр для реєстрації.
5. Засудженим до обмеження волі може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі. Це обставини, передбачені у ч. 1 ст. 111 КВК України: 1) смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого; 2) стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім’ї.
Крім цих обставин засудженим до обмеження волі, відповідно до ч. 2 ст. 59 КВК України, дозволяються короткочасні виїзди за межі виправного центру і з інших поважних причин:
1) у разі необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
2) для складання іспитів у навчальному закладі;
3) за викликом судових і слідчих органів — на період провадження слідства чи дізнання;
4) для попереднього вирішення питань трудового й побутового влаштування після звільнення — строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
5) у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
Тобто перелік обставин для короткочасних виїздів засуджених до обмеження волі за межі виправного центру, передбачений у ч. 2 ст. 59 КВК України, не є вичерпним. І в разі виникнення дійсно важливих життєвих обставин, пов’язаних із самим засудженим, його рідними, близькими особами або з іншими суттєвими обставинами, засуджений до обмеження волі може звернутися до адміністрації виправного центру з відповідною заявою про надання дозволу на короткочасний виїзд за межі виправного центру. У заяві, безумовно, повинні бути викладені причини для такого виїзду. Перелік же підстав, за якими дозволяються короткочасні виїзди за межі установи виконання покарань засудженим до позбавлення волі, вказаний у ч. 1 ст. 111 КВК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
При позитивному вирішенні адміністрацією установи питання про надання засудженому до обмеження волі короткочасного виїзду складається висновок із зазначенням анкетних даних і характеристики засудженого, який затверджується начальником виправного центру. Цей документ зберігається в особовій справі засудженого. На підставі цього висновку видається наказ по виправному центру про надання засудженому короткочасного виїзду.
Тривалість короткочасного виїзду встановлюється начальником виправного центру з урахуванням особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки та поведінки засудженого під час відбування покарання. Для виїзду засудженим видається відповідне посвідчення, що передбачене для засуджених до позбавлення волі, які перебувають у короткочасному виїзді.
Після проведення повного обшуку та огляду засудженого черговий помічник начальника установи під розписку доводить до відома засудженого правила поведінки за межами виправного центру та відповідальність за їх порушення. Вищезазначена розписка долучається до особової справи засудженого.
Під час перебування за межами виправного центру засуджені зобов’язані дотримуватися правил громадського порядку; повернутися до виправного центру в термін, установлений адміністрацією виправного центру; у разі виникнення об’єктивних обставин, що не дають змоги повернутися до виправного центру в установлений термін, самі або через інших осіб негайно повідомити про це чергового помічника начальника установи, вказавши місце свого перебування; на вимогу працівників міліції пред’являти посвідчення встановленого зразка. Засудженим забороняється залишати межі населеного пункту, до якого дозволено короткочасний виїзд; вживати під час короткочасного виїзду спиртні напої і пиво, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби.
Після повернення до виправного центру засудженого черговий помічник начальника установи знову проводить його повний обшук і огляд особистих речей та вилучає тимчасове посвідчення. У разі встановлення порушень правил поведінки під час перебування засудженого у короткочасному виїзді, виявлення у нього під час обшуку речей, виробів і речовин, зберігання яких засудженим заборонено, або ознак сп’яніння до засудженого вживаються заходи щодо притягнення його до відповідальності.
Про короткочасний виїзд засуджених черговий помічник начальника установи інформує чергового територіального органу управління ДДУПВП, а при поверненні засуджених до виправного центру — доповідає про їх наявність.
За засудженим під час перебування його в короткочасному виїзді здійснюється контроль за місцем його проживання з боку органів внутрішніх справ з метою недопущення учинення ним злочинів і своєчасного повернення до виправного центру.
Неповернення до виправного центру засудженого, якому було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду, тягне за собою кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 390 КК України.
6. У зв’язку з вищезазначеними «пільговими», порівняно з позбавленням волі, умовами відбування покарання режим виконання і відбування покарання у виді обмеження волі у літературних джерелах дістав назву режиму «обмеженої свободи» чи «напівобмеженого» режиму.
7. Частина 3 ст. 59 КВК України покладає на засуджених до обмеження волі й певні обов’язки, зокрема: виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, які стосуються порядку відбування призначеного покарання; сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру; постійно перебувати в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням (додаток № 3 до ПВР УВП), яке видається взамін паспорту, та, як правило, у