Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко

та охорони, затвердженими ПКМ від 30.03.1994 №198. Зокрема, специфічні обов'язки землевласників та землекористувачів з утримання земельних ділянок в межах смуги відведення (відчуження) автомобільних доріг передбачені п.п. 24, 25 Правил. П. 26 Правил вимагає погоджувати розміщення споруд малих архітектурних форм за дозволами, що видаються "в межах червоних ліній міських вулиць і доріг - відповідними місцевими виконавчими органами міських рад, а у мм. Києві та Севастополі міськими державними адміністраціями відповідно до підпункту 9.3 ДБН А 2.2-3-97 за погодженням з Державтоінспекцією, дорожньо-експлуатаційними та іншими заінтересованими організаціями"; "в межах смуг відчуження автомобільних (позаміських) доріг відповідними дорожньо-експлуатаційними організаціями за погодженням з Державтоінспекцією".

Положення, що стосуються режиму земель дорожнього господарства, містяться у Технічних правилах ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України П-Г. 1-218-113-97, затверджених наказом Голови Української державної корпорації "Укравтодор" від 26.09.1997 №190.

Законодавство звільняє від оподаткування земельним податком землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування (ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про плату за землю").

Стаття 72. Землі авіаційного транспорту

1. До земель авіаційного транспорту належать землі під:

а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;

б) вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;

в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;

г) службовими об'єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

2. На приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.

До частини першої. Коментована частина, визначаючи землі авіаційного транспорту через їхній склад, повністю відтворює положення ст. 33 ЗУ "Про транспорт".

Розміри та структура земельних ділянок, що відводяться для аеропортів, визначаються відповідно до СН 457-74 "Нормы отвода земель для азропортов" (неофіційний текст документу наведено на компакт-диску, що додається), затверджених Держбудом СРСР 16.01.1974. Згідно п. З норм, земельна ділянка для аеропорту включає ділянки для аеродрому, відособлених споруд (управління повітряним рухом, радіонавігації і посадки, очисних споруд та службово-технічні території).

До частини другої. Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗКУ, що коментується, для приаеродромної території "запроваджується особливий режим використання земель". Приаеродромна територія (або "прилегла до аеродрому зона контролю і обліку об'єктів та перешкод") визначається у ст. 41 Повітряного кодексу України як "обмежена встановленими розмірами місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневрування повітряних суден". Відповідно до ч. 2 ст. 41 Повітряного кодексу України, "розміри приаеродромної території повинні бути доведені власником аеродрому (аеропорту) чи уповноваженою на те осо­бою до відповідних Рад ...". Ч. 3 тієї ж статті вимагає узгоджувати "з органом державного регулювання діяльності авіації та відповідною Радою народних депутатів" "будівництво (реконструкцію) та іншу діяльність" на приаеродромній території.

Стаття 73. Землі трубопровідного транспорту

   1. До земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.

   2. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.

До частини першої. Визначене, аналогічне наведеному у коментованій частині, вміщене до ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про трубопровідний транспорт".

Ст. 1 ЗУ "Про трубопровідний транспорт" визначає поняття трубопроводів та запроваджує їх поділ на магістральні та промислові.

Розмір земельних ділянок, що відводяться для магістральних трубопроводів, визначаються СН 452-73 "Нормы отвода земель для магистральних трубопроводов" (неофіційний текст документу наведено на компакт-диску, що додається), затвердженими Держбудом СРСР 30.03.1973228. Норми встановлюють ширину смуг відведення земель для магістральних підземних трубопроводів і розміри земельних ділянок для розміщення запірної арматури вказаних трубопроводів. Ширина смуг відведення для наземних і надземних магістральних трубопроводів встановлюється проектною документацією.

Слід зазначити, що для розміщення промислових трубопроводів окремі земельні ділянки здебільшого не відводяться.

Мережа газопроводів в Україні досягає 17 тис. км, нафтопроводів - 70 тис. км[177].

Перспективним є опосередкування відносин із прокладення трубопроводів земельними сервітутами, проте поки що з низки причин така практика не розвинена.

До частини другої. Ч. 2 ст. 73 ЗКУ, ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про трубопровідний транспорт" передбачає встановлення навколо об'єктів трубопровідного транспорту охоронних зон. розміри та режим охоронних зон визначаються Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими ПКМ від 16.11.02 №1747

Стаття 74. Землі міського електротранспорту

До земель міського електротранспорту належать землі під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і станціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалаторами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонтними заводами, спорудами енергетич­ного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи міського електротранспорту.

Положення, аналогічні викладеним у коментованій статті, вміщені у ст. 35 ЗУ "Про транспорт". Слід зазначити, що землі міського електротранспорту знаходяться в межах населених пунктів і тому, як і землі житлової та громадської забудови, повинні використовуватися "відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної