Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький

Президент Петро Порошенко припинив перемир’я у зоні дії АТО.

Про це йдеться у зверненні президента 30 червня.

Режим припинення вогню, проголошений Президентом 20 червня та подовжений до 22.00 30 червня, вважається таким, дія якого завершилася.

«Протягом 10 діб ми продемонстрували Донбасу, Україні, всьому світові свою відданість мирному способу врегулювання спровокованого ззовні конфлікту. Мешканцям Донецької та Луганської областей ми продемонстрували добру волю української влади. Працелюбні й мирні люди, якими є переважна більшість донеччан та луганчан, відчули нашу симпатію, любов і повагу. Вони побачили щиру готовність Києва рахуватися з їхніми особливими думками та специфічними інтересами. І вони зрозуміли, що їхня безпека є нашим головним пріоритетом», — зазначив Порошенко у своєму зверненні.

• В результаті обстрілу українських позицій на горі Карачун під Слов’янськом в ніч на 1 липня обрушилася розташована на горі телевежа. Про це повідомляє «Інтерфакс-України» з посиланням на очевидців з місця подій.

Згідно з повідомленням, мінами були перебиті троси, які утримували вишку.

• Сили антитерористичної операції завдають авіаційні та артилерійські удари по опорних пунктах і місцях скупчення терористів, аби знищити чи знешкодити їх.

Про це повідомляє організатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук у Фейсбук.

За даними його групи, відповідно до рішення президента України про припинення перемир’я, «сили АТО почали активні дії зі знешкодження й знищення терористичних груп у зоні проведення операції».

«Повсюдно завдаються авіаційні й артилерійські удари по опорних пунктах і місцях скупчення терористів», — повідомляє Тимчук.

«Із початком активізації АТО після десятиденної паузи, яка дозволила бойовикам діяти фактично безкарно, їхній бойовий дух різко впав. Активність терористичних груп різко знизилася», — пише він.

• У Мар’їнці й у Карлівці Донецької області вже кілька годин ідуть бої. Про це «ОстроВу» повідомляють очевидці.

«У Мар’їнці бій уже дві години йде. Точніше вже практично в Донецьку, у районі «Епіцентру», — розповів один із очевидців.

Через бойові дії закрито дорогу в районі Карлівки.

«Їхав о шостій ранку з Дніпропетровська: у Карлівці бій, наші з танків б’ють, дорогу закрито», — розповів виданню ще один очевидець.

Бойовики батальйону «Восток» не пропускають машини через Карлівку.

«Ми проїхали Піски й до Карлівки не доїхали. Після Пісок одразу розташовано блокпост, де стоять хлопці з екіпіруванням, на шевронах написано батальйон «Восток», — каже один із пасажирів, який намагався з водієм проїхати в той бік.

• У результаті попадання під обстріл маршрутного автобуса в Краматорську чотири людини загинули, ще п’ятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про це повідомляє департамент охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації.

• Терористи підірвали залізницю біля Луганська і Красного Лиману

• Прикордонники і українській військові відбили пункт пропуску Довжанський на кордоні з Росією.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби президента.

«Впродовж останньої доби Збройні Сили України спільно з Державною прикордонною службою відновили контроль над пунктом пропуску «Довжанський» та поновили його роботу», — сказано в повідомленні.

• Сили антитерористичної операції взяли під контроль населені пункти Старий Караван та Брусівку на Донеччині.

Про це повідомив командувач Нацгвардії Степан Полторак, передає «Інтерфакс-Україна».

• У Луганську з боку аеропорту та селища Металіст (під Луганськом) чути вибухи.

2 липня 2014 року

• Артем Шевченко «Слов’янськ. Початок війни»

ПЕРШЕ ОТОЧЕННЯ.

Звільнення Миколаївки силами АТО

На день раніше призначення нових міністра оборони й начальника Генштабу ЗСУ, а саме 2 липня, сили АТО з плацдарму в районі Ямпіль — Закітне — Крива Лука почали штурм містечка Миколаївка — останнього населеного пункту на шляху до Слов’янська. Основним стратегічним об’єктом була Слов’янська теплова електростанція. Там було чимало потужних укрить і капітальних споруд. Відтак, щоб придушити вогневі точки й деморалізувати ворога артилерія довго била і по позиціях бойовиків на самій теплоелектростанції, і на їхніх кордонах оборони навколо міста. Зрештою, ворог був змушений залишити Миколаївку. Ось як про ті нетривалі, запеклі й мало описані учасниками бої розповідав у своєму LiveJournal (Живому Журналі) автор під ніком oneparatrooper (з англ. — один парашутист). Він, вочевидь, був десантником 25-ї опдбр. Разом із 79 оаембр і 17-ю танковою бригадою це були головні ударні військові сили угрупування, що брали Миколаївку:

— Змінивши позицію, ми попрямували в район Миколаївки. По дорозі нашу колону зустрів «ведмедик» (на військовому сленгу  — танк) однієї з мотопіхотних бригад з позивним «Сокіл» і пара БТР аеромобілістів. Виходячи з «зеленки» ми потрапили під обстріл, зав’язався бій, противник був вибитий з посадки, яку ми відразу ж і зайняли. Далі пішов спуск в саму Миколаївки. Першим заходив «ведмедик», за ним пара БТР-80, після БМД-1 і «Реостат» (машина керування вогнем артілерії, — авт.), а вже за ними автомобільна техніка. Спускалися по вузькому серпантину, з початку не зустрічаючи опору, поки не дійшли до стін ТЕС, звернувши в саме місто. Нас почали обстрілювати з «стрелкотні» (на військовому сленгу — стрілецької зброї, — авт.). Танк 64ка і піхота, сховавшись за машинами, почали працювати по вікнах станції, поки 80кі просувалися далі. Попаданням з РПГ зупинили передній БТР, той загорівся, але силами екіпажу була погашена, загинув боєць. Було прийнято рішення відійти. Тим самим серпантином, що прикривається танком, ми вийшли на висоту, звідки почали перестрілювались із засілими в ТЕС бойовиками. Незабаром туди ж заповз танк. Противник трохи вщух, але будь-які спроби висунутися в сторону ТЕС викликали у відповідь вогонь. Бій припинився, і ми зайняли оборону. Вранці після артпідготовки і авіаудару почався новий штурм. Противник спробував сховатися на під’їхавших мікроавтобусах, проте це йому не вдалося, і йти довелося своїм ходом. По суті, з цього моменту Миколаївка була залишена сепаратистами.

У підвалі ТЕС були знайдені робочі, ховалися там від вогню, разом з ними були і ополченці, яких відразу ж видали нам. На іншій околиці міста ми вийшли на базу противника, кинуту, по всій видимості, в поспіху. Там була залишена частина боєприпасів, книги закріплення зброї і інша «робоча» документація.

У боксі стояли розібрані іномарки. Одна, джип, з простреленою лобовухою. У кухні була залишена їжа, так само був знайдений 120-мм міномет і боєкомплект до нього. Крім того, було кілька бочок тротилу. Що збиралися підривати — загадка. Наша група зупинилася на блоці, в той час як взвод БМД і «Реостат» були відправлені на висоту, де у противника була позиція ПЗРК і табір. До того моменту там вже стояли суміжники. Піднявшись на висоту, перше, що ми побачили, — величезну яму і сидить в ній БТР з відірваним колесом. Благо, що обійшлося