Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
5. За зразкову поведінку і сумлінне ставлення засудженої особи до праці інспекція може застосовувати такі заходи заохочення: а) подання до суду матеріалів щодо умовно-дострокового звільнення особи або заміни не відбутої частини покарання штрафом на підставі ч. 2 ст. 46 КВК України; б) зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання.
6. Заходи заохочення та стягнення застосовуються за постановою начальника кримінально-виконавчої інспекції. Вони оголошуються засудженому та заносяться до його особової справи.
7. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт, який відбув встановлену ст. 81 КК України частину строку покарання та сумлінними поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, або заміну не відбутої частини покарання штрафом готується інспекцією спільно із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх. Характеристика засудженого і викладена в ній думка власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем його роботи враховуються при остаточному вирішенні цього питання.
Сумлінна поведінка засудженого — це наявність у нього заохочень, застосованих у порядку, визначеному ст. 46 КВК України, свідоме і бездоганне дотримання умов відбування покарання, позитивний приклад поведінки та виконання ним усіх покладених на нього обов'язків. Не можна вважати сумлінною поведінкою лише формальний факт відсутності у засудженого не знятих або погашених у встановленому порядку заходів стягнення, оскільки дотримання порядку та умов відбування покарання є обов'язком засудженого.
Сумлінне ставлення до праці — це чесне виконання засудженим своїх трудових обов'язків, покращення кількісних і якісних показників виконуваної роботи (підвищення робітничої кваліфікації, бережливе ставлення до обладнання та інструментів, суворе додержання правил техніки безпеки тощо), прагнення засудженого до перевиконання встановлених норм виробітку або зразкового виконання робіт, а також відшкодування збитків, заподіяних злочином, і надання матеріальної допомоги сім'ї або виплати аліментів.
8. Сам факт відбуття засудженим визначеної ст. 81 КК України частини строку покарання ще не є підставою для обов'язкового застосування умовно- дострокового звільнення, а визначає лише мінімальний строк, який закон встановлює необхідною умовою для розгляду питання про можливість застосування зазначеної заохочувальної норми, і після відбуття засудженим цієї частини строку покарання відповідно до ч. 3 ст. 154 КВК України на кримінально-виконавчу інспекцію покладено обов'язок в місячний термін розглянути питання про можливість представлення особи до умовно-дострокового звільнення. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України, особу може бути звільнено і від додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт до особи, яка вчинила злочин до досягнення повноліття, не застосовується. Можливість заміни виправних робіт штрафом у порядку заохочення не можна ототожнювати з нормою ст. 82 КК України, оскільки вона поширюється тільки на засуджених до позбавлення і обмеження волі. Для вирішення питання про заміну невідбутої частини покарання у виді виправних робіт штрафом на підставі ст. 46 КВК України відбуття певної частини строку покарання не є обов’язковим, значення має лише характеристика засудженого.
9. До суду за місцем відбування засудженим покарання у виді виправних робіт надсилається подання разом з особовою справою, характеристикою засудженого від власника підприємства, копією облікової картки, довідкою про відбутий строк покарання на день направлення матеріалів.
10. Щоб зарахувати час щорічної відпустки у строк відбування покарання засудженого, необхідна думка трудового колективу і характеристика від власника підприємства. За десять днів до надання особі щорічної відпустки і наявності підстав працівник інспекції виносить мотивовану постанову про це та перерахування підприємством утриманих коштів із заробітку засудженого за час відпустки в дохід держави. Постанова негайно направляється на підприємство, оскільки заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніш як за три дні до її початку (ст. 21 Закону України «Про відпустки»), а копія постанови долучається до особової справи засудженого.
Щорічна відпустка, незалежно від форми власності підприємства, надається строком не менше 24 календарних днів (ст. 6 Закону України «Про відпустки»), і в цьому разі до строку відбуття покарання зараховується один календарний місяць.
11. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, інспекція надсилає прокуророві матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України.
Ухиленням вважається: 1) невиконання встановлених обов’язків; 2) порушення порядку та умов відбування покарання; 3) вчинення проступку, за який її було притягнуто до адміністративної відповідальності; 4) допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.
Порушником визнається також засуджений, який не з’явився без поважної причини до інспекції або зник з метою ухилення від відбування покарання, а також який виїхав без дозволу інспекції за межі України.
Самовільне залишення засудженим роботи повинно також розцінюватись як ухилення від відбування покарання, і може тягти не лише накладення на нього стягнення, а й притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.
12. При підготовці подання прокуророві про вирішення питання щодо притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності в ньому вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування призначеного судом покарання (кількість прогулів; час, протягом якого засуджена особа не приступила до роботи або не з’являлася без поважної причини до інспекції; заходи впливу, які застосовувалися до неї; наявність у засудженої особи адміністративних стягнень тощо). Разом з поданням до прокуратури направляються: а) копія вироку; б) копія облікової картки; в) довідка про допущені порушення і вжиті заходи впливу; г) довідка про відбутий строк покарання на день направлення подання до прокуратури; д) інші матеріали, що свідчать про ухилення.