Українська література » Наука, Освіта » Акція-51, Останні Свідки 1951 - Автор невідомий

Акція-51, Останні Свідки 1951 - Автор невідомий

Читаємо онлайн Акція-51, Останні Свідки 1951 - Автор невідомий
Польською республікою від 15 лютого 1951 р. про обмін ділянками державних територій, згідно з яким СРСР поступається Польській Республіці на умовах взаємного обміну частинами державної території Нижньо-устріцького (району) Дрогобицької області та яким передбачено переселення населення з обмінюваних територій, передача обмінюваних частин та відселення населення повинні бути закінчені кожною стороною не пізніше 6 місяців від дня вступу з силу Договору (Відомості Верховної Ради СРСР, 1951, №23). Польською Республікою зазначений договір ратифікований 28 травня 1951 p., СРСР ратифікував цей Договір 31 травня 1951 р.

Таким чином, з 31 травня 1951 р. територія с.Скородне Ни-жньоустріцького району Дрогобицької області стала польською державною територією і переселення населення повинно було відбутися протягом 6 місяців з цього часу, оскільки, як видно з переселенського квитка №78 451 Броди Петра Гнатовича (батька заявника), свідоцтва про народження Броди Василя Петровича 1938 р.н., сім'я скаржника разом з родиною Сула переселена з території Ни'жньоустріцького району Республіки Польща до колгоспу «Заповіт Ілліча» Кривоозерського району Одеської області 27 липня 1951 p., тобто після ратифікації зазначеного вище Договору.

Тобто скаржник є саме такою особою, на яку поширюється дія п.11 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки він був переселений з території іншої країни (Польської Республіки) на територію України (Кривоозерський район Одеської області) після 9 вересня 1944 року (27 липня 1951 р.)

Суд приходить до висновку про те, що Управління праці та соціального захисту населення неправомірно відмовило в наданні Броді В.П. статусу учасника війни, не дослідивши усіх обставин справи, а тому скаргу Броди В.П. слід визнати обґрунтованою, а дії Управління праці та соціального захисту населення неправомірними і зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення видати Броді В.П. посвідчення учасника війни.

Керуючись ст. ст. 15, 15-1, 62, 202, 202-1, 203, 248-7 ЦПК України, суд

вирішив:

Скаргу Броди Василя Петровича визнати обґрунтованою. Визнати неправомірною відмову управління праці і соціального захисту населення Кривоозерської районної держадміністрації у видачі посвідчення учасника війни Броді Василю Петровичу і зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської районної державної адміністрації видати посвідчення учасника війни Броді Василю Петровичу 2 січня 1938 року народження.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Миколаївської області протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення.

Суддя Кривоозерського

районного суду А.П.Кондрачук

Рішення вступило в законну силу 14 жовтня 2004 року.

Зав. секретаріатом

Звернення голови Івано-Франківського обласного громадського товариства «Бойківщина» до народного депутата України Романа Зварича у справі поновлення пільг виселеним 1951 р. з території Польщі, 2004

Народному депутатові України Зваричу P.M.

від Івано-Франківського обласного громадського товариства «Бойківщина» Про надання статусу зетеранів війни виселеним 1951 р.

Шановний Романе Михайловичу!

З 1 січня 2004 р. набраз чинності Закон України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно з зазначеним законом, стаття 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була доповнена пунктом 11, згідно з яким до категорії учасників війни були зараховані «особи, які після 9 вересня 1944 р. були переселені на територію України з території інших країн». Напередодні набрання чинності закону департамент державної політики у справах інвалідів та людей похилого віку Міністерства праці та соціальної політики України надіслав роз'яснення головним управлінням держадміністрацій, в якому йшлося зокрема, що право на встановлення статусу учасника війни матимуть зазначені особи без обмеження дати переселення на територію України. Таким чином була відновлена справедливість у ставленні держави до всіх своїх громадян, незалежно від місця їхнього народження.

Проте не всюди на місцях зазначений закон виконується, місцеві чиновники довільно тлумачать його положення, у зв’язку з чим частині жертв примусових переселень сталінських часів донині не встановлюється статус учасників війни.

Зокрема районні управління праці і соціальної політики не встановлюють статус учасника війни особам, переселеним 1951 р. згідно Договору між СРСР і Польською Республікою про обмін ділянками державних територій від 15 лютого 1951 р. За архівними даними, 1951 р. переселено понад 32 тисячі осіб з території Ни-жньоустріцького, частини Стрілківського і Хирівського районів. З неправомірними діями відповідних управлінь зустрілися і члени нашого товариства - переселенці 1951 p., котрі мешкають у містах Долина і Надвірна Івано-Франківської області. Надання статусу учасників війни не встановлено також серед компактних груп переселених 1951 p., котрі мешкають у Львівській, Донецькій, Одеській, Миколаївській і Херсонській областях. Лише у Новоазовському районі Донеччини переселенці домоглися поновлення своїх прав, але тільки після відповідного судового рішення на їхню користь.

У зв'язку з вищевикладеним просимо звернутися з депутатським запитом до Міністерства праці і соціальної політики щодо забезпечення належного виконання законодавства України до осіб, переселених 1951 p., згідно з Договором від 15 лютого 1951 р. Просимо звернути увагу на зазначені порушення у застосуванні зазначеного Закону, в якому з метою уникнення подібних порушень рекомендувати департаменту державної політики у справах інвалідів і людей похилого віку Міністерства надіслати головним управлінням праці та соціального захист населення роз'яснення з таким формулюванням:

Право на встановлення статусу учасника війни без підтвердження факту роботи в тилу в період війни мають також громадяни, котрі 1951 р. були відселені з території, яка відійшла до Польської Республіки, згідно з договором між СРСР і ПР від 15 лютого 1951 р.

Підставою для встановлення статусу учасника війни є переселенський квиток (архівна довідка про переселення).

’ Історична довідка

Договір між СРСР і ПР про обмін ділянками державних територій, підписаний 15 лютого 1951 року у Москві за уповноваженням ВР СРСР А. Вишинським і за уповноваженням Президента ПР А. Завадським, у статті 5 містив положення, що даний Договір підлягає ратифікації' і вступає в силу з дня обміну ратифікаційними грамотами. Договір був ратифікований Президентом Польщі 28 травня 1951 p., а Верховною Радою СРСР -

31 травня 1951 р. Обмін ратифікаційними грамотами відбувся

5 червня 1951 р. у Варшаві. Отже, з 5 червня 1951 р. Договір набув чинності. Вищенаведені факти підтверджуються текстом Договору і доєідками Державного архіву Львівської області, які додаються.

Отже, ці особи були переселені з території, що юридично вже належала Польській Республіці, а відповідно на цю частину переселених розповсюджується дія Закону України «Про внесення змій до статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З повагою

голова Івано-Франківського

обласного товариства «Бойківщина» Дарія Петречко

Депутатський запит Романа Зварича у справі звернення Дарії Петречко, 2004

12 листопада 2004 р.

Відгуки про книгу Акція-51, Останні Свідки 1951 - Автор невідомий (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: