Дивовижні пригоди всередині тіла. Велика подорож від голови до п'ят - Гевін Френсіс
Нижня кінцівка
17. Тазостегновий суглоб: Яків і ангел
Його стегна були титаново-валієвими
Там, де торкнувся ангел.
Ієн Бемфорт, «Несистематична анатомія»
Тазостегновий суглоб вирізняється міцністю й становить собою випуклу кістку, з’єднану з тазовою порожниною. Він вкритий шарами найтовстіших і найсильніших м’язів людського тіла. Їх є чотири основні групи, і всі вони беруть участь у ходьбі: дві групи найбільше задіяні в стегні, а дві інші – у коліні. Для того щоб зробити крок, потрібно безліч пристосувань, кожен м’яз повинен зіставляти свою силу із силою інших м’язів. Кожен рух повинен враховувати нерівності поверхні, переміщення тулуба, а також рівновагу й кінетику іншої ноги.
В італійського письменника Італо Свево є роман, у якому головний герой Зено (названий на честь грецького філософа парадоксу) – бізнесмен, хворий на іпохондрію, – після багатьох років зустрічається зі своїм шкільним приятелем. У друга важка форма артриту, і Зено здивований тим, що він ходить із милицею. «Він вивчив будову ноги і стопи, – розповідає Зено, – і зі сміхом розповів мені, що, коли ти йдеш швидко, на кожен крок потрібно менше ніж півсекунди, і за цей час працюють принаймні п’ятдесят чотири м’язи».[112] Зено лякає цей «жахливий механізм» у нозі, і він відразу спрямовує свою увагу на те, що відбувається в його організмі. Він сподівається відчути кожен із цих п’ятдесяти чотирьох рухомих елементів. Усвідомлення цього процесу не допомагає Зено краще зрозуміти своє тіло; натомість така складність збиває його з пантелику. «Ходьба стала важким завданням і спричиняла біль, – писав Свево. – Навіть зараз, коли я пишу ці рядки, якщо хтось дивитися на мене під час ходьби, п’ятдесят чотири рухи стають непосильним завданням, і я ризикую впасти». Стегно і його рухи починають відігравати настільки важливу роль у самосприйнятті Зено, що сама лише думка про них здатна його паралізувати.
Існує безліч проблем, пов’язаних із тазостегновим суглобом. Відхилення, які в дитинстві здаються незначними, без належного лікування можуть спричинити постійну кульгавість. Найзручніше положення для плоду в утробі – з підігнутими і схрещеними ногами; якщо стегна не зігнуті таким чином, їхні западини стають загрубілими й недостатньо сформованими (це називають вродженою дисплазією). Коли дитина починає ставати на ноги, вона вчиться ходити повільно й відчуває при цьому біль. Під час огляду новонародженої дитини я завжди перевіряю її на наявність цієї проблеми: я піднімаю її ноги і обхоплюю коліна руками, поклавши кінчики пальців на стегна. Іноді, якщо зігнути ноги в колінах і розвести стегна, виникає ледь чутне лиховісне клацання. Лікування просте, але воно вимагає багато зусиль з боку дитини і батьків: обидві ноги в перші місяці життя потрібно широко розвести і знерухомити за допомогою стремен.
Через рік або два у суглобі, що зростає, може виникнути ще одна проблема: у дітей, які страждають на вірусну інфекцію, може скупчуватись рідина в суглобі. Вони починають кульгати і падати; ці «подразливі стегна» заспокоюються без лікування через кілька тижнів. У віці п’яти-шести років імовірна ще одна проблема – порушення кровообігу спричиняє пом’якшення й деформацію голівки стегна. Цей стан називається остеохондритом, і він трапляється у хлопчиків у чотири рази частіше, ніж у дівчаток. Часто доводиться вдаватись до хірургічного втручання, щоб відновити форму стегнової кістки.
Коли діти переростають небезпечний вік для остеохондриту і стають підлітками, у них може проявитись четверта проблема зі стегном: між голівкою стегнової кістки і самою кісткою є пластинки росту, завдяки яким стегно подовжується. Іноді вони від’єднуються і зміщуються – це називають «зміщення епіфізу стегнової кістки». Якщо не лікувати його хірургічними методами, імовірно, підліток все життя кульгатиме.
Один із моїх учителів анатомії казав, що найкращий аргумент на користь еволюції на противагу креаціонізму – наші недоліки, адже людський організм можна було б спроектувати значно краще. Причиною багатьох проблем із тазостегновим суглобом є погане кровопостачання. Існує багато частин тіла, у які надходить більше крові, ніж потрібно, – можна фактично без наслідків перекрити артерію живота, руки, скальпу або коліна. Але тазостегновий суглоб значно вразливіший – як і око, мозок і серце, його кровопостачання легко порушується. Обмежене кровопостачання мозку спричиняє інсульт, очей – втрату зору, серця – інфаркт. Зупинка кровотоку в стегні теж може мати катастрофічні, і навіть фатальні, наслідки.
Якщо людина віком понад сімдесят п’ять років сильно впаде на стегно, імовірність перелому становить один до десяти.[113] Тріщина в стегні часто перекриває кровопостачання в голівці суглоба, і кістка в ній відмирає. Такі переломи не піддаються лікуванню; єдиний вихід – видалити суглоб і замінити його на штучний. Немічним літнім людям, які й раніше падали через свою слабкість, часто буває важко відновитись після такої складної операції. Приблизно 40 % з них після падіння опиняється в будинку для людей похилого віку, а 20 % не може ходити.[114] П’ять-вісім відсотків помирає протягом трьох місяців.[115]
Стегно може символізувати життя всередині людини. Тибетські буддисти роблять духовий інструмент зі стегнової кістки, який нагадує їм про смерть, а в Книзі Буття стегновий суглоб зображено як одне з основних джерел людського життя. Яків, онук Авраама, обманом позбавляє свого брата Ісава спадку. Вони близнюки, і це не перша їхня бійка: раніше в Книзі Буття повідомлялось, що Яків народився, тримаючи брата за п’яту (його ім’я пов’язане зі словом акев, що на івриті означає «п’ята»).[116]
На початку розповіді Яків готує Ісаву у подарунок сотні тварин. Перш ніж він встигає їх подарувати, на нього нападає ангельська постать і збиває його з ніг. Зогар, містичний, кабалістичний коментар до перших книг Біблії, описує нападника як представника темного боку людства, а його битву з Яковом – як алегорію боротьби за моральне життя. Вони борються до світанку, при цьому Яків намагається отримати благословення від цієї постаті. Коли ангел розуміє, що він не може перемогти Якова у чесному бою, він завершує бій, змістивши стегно Якова. Кульгавість супроводжуватиме Якова до кінця життя і нагадуватиме про те, як він боровся з ангелом і