Вступ до психоаналізу - Зигмунд Фрейд

Зараз я покажу вам репродукцію картини Швінда з галереї Шака в Мюнхені. Подивіться, як правильно зрозумів художник постання сновиддя з домінантної ситуації. Полотно називається «Сон в’язня» і зображує не що інше, як його звільнення. Просто чудово, що вихід на волю має відбутися через вікно, бо звідти падає промінь світла — світловий подразник, що уриває сон ув’язненого. Гноми, стоячи один над одним, звичайно ж, репрезентують ті послідовні позиції, які займав би сам в’язень, видираючись до вікна, і, якщо я не помиляюсь, приписуючи митцеві завелику зумисність, найвищий із гномів, що вже перепилює ґрати, тобто робить те, чого прагнув би й сам в’язень, трохи скидається на нього.

Я сказав, що в усіх інших сновиддях, окрім дитячих і сновидь інфантильного типу, як перешкода на нашому шляху постає перекручення сновидь. Не можна відразу запевнити, що й у них, як ми припускаємо, йдеться про задоволення бажань; з їхнього явного змісту незмога виснувати, якому психічному подразникові вони завдячують своє виникнення, не можна довести, що вони, як і решта сновидь, намагаються усунути або погамувати ті подразники. Отже, їх слід тлумачити, тобто перекладати, повернути назад процес перекручення, явний зміст замінити латентним — тільки тоді можна напевне стверджувати, що знання, здобуті на основі інфантильних сновидь, можуть претендувати на слушність щодо всіх сновидь.

Лекція 9

Цензура сновидь

Вельмишановні добродійки і добродії! Про виникнення, природу і функцію сновидь ми вже дізналися з вивчення дитячих сновидь. Сновиддя — це засоби усування завдяки галюцинаційному задоволенню психічних подразників, які порушують сон. Щоправда, зі сновидь, властивих дорослим людям, ми можемо пояснити лише одну групу — ті, що їх ми охарактеризували як сновиддя інфантильного типу. Як воно в інших сновиддях, ми ще не знаємо, до того ж і не розуміємо їх. Але поки що ми вже здобули результат, значення якого не слід недооцінювати. Щоразу, коли сновиддя цілком зрозуміле нам, з’ясовується, що воно є галюцинаційним задоволенням бажань. Такий збіг не може бути випадковим чи несуттєвим.

Щодо сновидь іншого типу ми, спираючись на різні міркування та аналогію з нашим розумінням хибних дій, припустили, що вони є перекрученим замінником невідомого нам змісту, тож спершу треба виявити саме його. Тому наше наступне завдання — дослідити і зрозуміти перекручення сновидь.

Перекручення сновидь — це те, внаслідок чого сновиддя видається нам дивним і незрозумілим. Ми прагнемо вивчити його зусібіч, дізнатися, по-перше, що його спричиняє, яка динаміка його виникнення; по-друге, що воно робить, і, нарешті, як воно це робить. Крім того, можна додати, що перекручення сновидь — наслідок роботи сновиддя. Згодом ми опишемо роботу сновиддя і подивимось, які сили діють у ній.

А тепер послухайте про ще один сон. Його описала дама, відома в психоаналітичних колах,[20] і, за її словами, він при­снився високоосвіченій і шанованій літній жінці. Але його не проаналізовано, і наша референтка зауважила, що він узагалі не потребує психоаналітичного тлумачення. Сновидиця також ніяк не пояснювала сон, зате осудила, і то так, немов розуміла, що він означає. «Уявіть собі, — обурювалась вона, — така безглузда гидота сниться п’ятдесятирічній жінці, в якої день і ніч тільки й думки про свою дитину!»[21].]

А ось і цей сон про «любовні послуги». «Жінка заходить до першого військового шпиталю і каже вартовому біля брами, що їй треба поговорити з головним лікарем... (називає незнайоме їй прізвище), бо вона хоче запропонувати шпиталю свої послуги. При цьому вона наголошує на слові “послуги”, тож унтер-офіцер зразу здогадується, що йдеться про “любовні” послуги. Оскільки жінка вже пристаркувата, вартовий пропускає її після деяких вагань. Замість іти до головного лікаря жінка потрапляє до просторої і темної кімнати, в якій навколо довгого столу стоїть і сидить чимало офіцерів та військових лікарів. Зі своєю пропозицією вона звертається до одного капітана медичної служби, і той після кількох слів уже зрозумів її. Слова, з якими жінка зверталась у сновидді, такі: “Я і багато інших віденських жінок та дівчат готові, нікого не вирізняючи, всім солдатам і офіцерам...” Далі в сновидді йшло мурмотіння. З почасти збентежених, а почасти злостивих облич офіцерів вона побачила, що всі присутні правильно зрозуміли її слова. Тоді дама повела далі: “Я знаю, що наша пропозиція видається вам дивною, але вона йде від щирого серця. Солдата на фронті теж не запитують, хоче він гинути чи ні”. На хвилину запанувала гнітюча мовчанка. Потім той капітан одноруч обійняв її за талію і сказав: “Ласкава пані, припустімо, що й справді дійде до того...” (Мурмотіння). Вона вивільнилась від його руки з думкою: “Всі вони однакові”, і відповіла: “Господи, я вже літня жінка, і, гадаю, такого зі мною не станеться. Тільки треба зважати на одну обставину: шанувати вік, щоб якась літня жінка і молоденький солдатик не могли... (мурмотіння); це було б неподобство”. Капітан промовив: “Я все зрозумів”. Декілька офіцерів, серед них і той, що колись замолоду залицявся до неї, гучно розреготались, і дама захотіла, щоб її провели до знайомого їй головного лікаря і вона могла залагодити все як слід. При цьому її вразило те, що вона не знає його ім’я. Проте капітан із великою чемністю й шанобою сказав, що їй треба піднятися на другий поверх, і показав дуже вузькі залізні кручені сходи, які прямо з цієї кімнати вели на верхні поверхи. Піднімаючись, жінка чула, як один з офіцерів вимовив: “Це грандіозна постанова, і байдуже, молода ця жінка чи стара — слава їй!”

З почуттям, що вона лише виконує свій обов’язок, жінка стала безкінечно підійматися сходами».

Протягом кількох тижнів цей сон повторювавсь іще двічі і — як зауважила дама — з незначними, цілком неістотними змінами.

Хід сновиддя відповідає плинові снів наяву: воно уривається лише в кількох місцях, і чимало подробиць його змісту можна було б з’ясувати, розпитавши сновидицю, чого, як ви знаєте, не зроблено. Але найдивніше і найцікавіше для нас те, що сновиддя має чимало прогалин, — прогалин не в спогадах, а в змісті. В трьох місцях зміст ніби затертий; фрази, в яких трапляються ці прогалини, уриваються мурмотінням. Оскільки ніякого аналізу не додано, ми, власне, не маємо права висловлюватись про сенс сновиддя, проте є певні вказівки, з яких можна щось виснувати, приміром, слова «любовні послуги»; але насамперед ми помічаємо, що уривки розмови, які безпосередньо передують мурмотінню, можна доповнити, і ті доповнення будуть цілком однозначні. Коли це зробити, зміст сновиддя полягатиме у фантазії: сновидиця, виконуючи патріотичний обов’язок, готова запропонувати свою особу для задоволення сексуальних потреб військових незалежно від рангу — і солдатів, і офіцерів. Але ж це вкрай непристойна річ, зразок безсоромної лібідозної фантазії, — проте в сновидді вона не постає. Саме там, де обставини вимагають признання в ній, в явному сновидді йде невиразне мурмотіння, немов щось уже втрачене або згнічене.

Сподіваюсь, вам уже очевидний висновок, що саме непристойність цих місць стала мотивом їхнього згнічення. І де ви бачите паралель до цього явища? В теперішні часи шукати її десь далеко немає потреби, візьміть до рук будь-яку політичну газету, і ви побачите: то тут, то там у тексті щось пропущене й замість слів біліє папір. Ви