Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко
До пункту "ї". Ухилення від державної реєстрації прав на земельні ділянки має наслідком Незаконність користування ними і визнання такого користування самовільним. Див. коментар до ст.ст. 125, 126, 212 ЗКУ. Відповідальності власне за "ухилення від реєстрації" законодавство не передбачає. Це видається недоцільним.
До пункту "й". Порушення строків розгляду заяв про відведення земельних ділянок Поки що не передбачене як окремий склад правопорушення, що часто призводить до зловживань. Можливим (хоча на практиці й не дуже ефективним) засобом захисту в даному випадку є Подання позовів до суду у зв'язку з бездіяльністю посадових осіб з вимогою про спонукання їх до розгляду таких заяв і, за певних умов, притягнення до відповідальності в разі невиконання рішення суду за ст. 382 КК України ("Невиконання судового рішення ").
До частини другої. Розглянемо окремі види відповідальності, що можуть бути застосовані за "інші" порушення земельного законодавства.
Цивільна відповідальність за завдану шкоду. Незалежно від того, чи назване відповідне правопорушення у ч. 1 коментованої статті, у разі заподіяння ним шкоди така шкода підлягає відшкодуванню. Щодо особливостей цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну земельними правопорушеннями, див. ст.ст. 156, 157 ЗКУ та коментар до них.
Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення. У ч. 1 перерахована лише незначна кількість порушень земельного законодавства, що тягнуть застосування адміністративної відповідальності. Більшість же складів адміністративних земельних Правопорушень передбачені у главі 7 "Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'ятників історії та культури" КУпАП. Також відповідні склади можуть міститися й в інших главах КУпАП і навіть інших законах -див., наприклад, ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (ст. 46).
Кримінальна відповідальність за злочини у галузі земельних відносин. Низка порушень земельного законодавства через свою суспільну небезпечність утворює склади злочинів. Чинний КК України передбачає низку "земельно-правових" складів злочинів, які Вміщено до розділу VIII кодексу "Злочини проти довкілля".
Дисциплінарна відповідальність настає та такі земельні правопорушення, що можуть розглядатися як порушення трудової дисципліни. Така відповідальність настає на загальних засадах, передбачених КЗпП України, до порушників можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани або звільнення (у випадках, прямо передбачених законом). Застосування відповідальності регламентується положеннями глави X "Трудова дисцитіна” КЗпП України (ст.ст. 147-151).
Господарсько-правова відповідальність за земельні правопорушення. Хоча коментована стаття про такий різновид відповідальності не згадує, проте наявність норм законодавства та їх спірна галузева належність зумовлюють до проведення аналізу даного виду відповідальності за земельні правопорушення. Так, B.C. Щербина визначає господарсько-правову відповідальність як "економічні за змістом і юридичні за формою методи впливу на економічні інтереси суб'єкта господарювання - правопорушника"[417]. О.М. Вінник пропонує схоже визначення, розглядаючи господарсько-правову відповідальність як "майново-організаційні за змістом і юридичні за формою заходи впливу на економічні інтереси учасників господарських правовідносин у разі вчинення ними господарського правопорушення"[418]. На наш погляд, господарсько-правову відповідальність доцільно визначати як правовідносини із застосування до правопорушника господарських санкцій, підкріплених державним примусом, у зв'язку із вчиненням суб'єктом господарювання господарського правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 217 ГК України, за господарське правопорушення можуть бути застосовані такі види санкцій: (1) відшкодування збитків, (2) оперативно-господарські санкції, (3) штрафні санкції, (4) адміністративно-господарські санкції. На наш погляд, господарсько-правова відповідальність у вигляді відшкодування збитків охоплюється цивільною відповідальністю; що ж стосується оперативно-господарських та штрафних санкцій, їх застосування за земельні правопорушення досить малоймовірне. Тому зупинимось більш детально на адміністративно-господарських санкціях.
Ст. 239 ГК України передбачає достатньо великий перелік адміністративно-господарських санкцій, що можуть бути застосовані за господарські правопорушення. З найбільшою імовірністю за земельні правопорушення можуть бути застосовані такі з них, як (1) адміністративно-господарський штраф та (2) обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання.
Визначення та загальна характеристика адміністративно-господарського штрафу (застосування даної санкції у доктрині фінансового права визначається як фінансово-правова відповідальність: на таких позиціях знаходяться Л. К. Воронова[419], М. В. Карасева[420], Т. О. Коломоєць[421], О. П. Орлюк[422], Д. О. Гетманцев[423], З. М. Будько[424] та ін. вчені) вміщені у ст. 241 ГК України.
Склади правопорушень, що можуть мати характер земельних, за які застосовується адміністративно-господарський штраф, визначені, зокрема, ЗУ "Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення" (ст.ст. 46, 47), "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (ст. 17), Декретом KM України "Про