Конституція України. Науково-практичний коментар - Колектив авторів
Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом України.
Прем’єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Президентові України про свою відставку.
Відставка Прем’єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів.
Прем’єр-міністр України зобов’язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України чи у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри.
Коментована стаття визначає період, на який створюється Кабінет Міністрів України, та підстави припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
Строк повноважень Кабінету Міністрів України співвідноситься із строком повноважень Президента України і не може перевищувати п’яти років, оскільки відповідно до ст. 103 Конституції України Президент України обирається громадянами України строком на п’ять років. З обранням Президента України Кабінет Міністрів України складає перед ним свої повноваження. Заява про складення повноважень Кабінету Міністрів України подається Прем’єр-міністром України чи особою, яка виконує його повноваження, новообраному Президенту України (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Такий порядок складення повноважень є обов’язковим і обумовлений обранням Президента України.
Інші випадки припинення повноважень Кабінету Міністрів України мають достроковий характер і пов’язані з інститутом відставки.
Право на дострокову відставку мають персонально Прем’єр- міністр України та інші члени Кабінету Міністрів України. За умови відставки Прем’єр-міністра України у відставку йде і Кабінет Міністрів України у повному складі.
Відставка Кабінету Міністрів України можлива за власною ініціативою Кабінету Міністрів України (добровільна) і за ініціативою Верховної Ради України чи Президента України (вимушена, або примусова). Заяву про відставку у всіх випадках зобов’язаний подати Прем’єр-міністр України Президенту України.
Тому можна зауважити, що відставка Кабінету Міністрів України настає внаслідок прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України; прийняття Президентом України рішення про відставку Кабінету Міністрів України, відставки Прем’єр-міністра України або його смерті (п. 2 ст. 12 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).
Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняття резолюції недовіри йому можуть бути розглянутими Верховною Радою України на пропозицію не менше як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу. Пропозиція народних депутатів про відповідальність Кабінету
Міністрів України розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше ніж через десять днів після її внесення, а отже, може бути розглянутою і раніше десятиденного строку. На засідання запрошуються всі члени Кабінету Міністрів України.
Якщо за резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України, вона вважається прийнятою. У зв’язку з прийняттям такої резолюції Верховною Радою України Прем’єр-міністр України зобов’язаний надати Президенту України заяву про відставку Кабінету Міністрів України у день прийняття Верховною Радою України такої резолюції.
Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України, прийнята Верховною Радою України, має наслідком відставку Кабінету Міністрів України. У пункті 6 ст. 13 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» зазначається, що Верховна Рада України не може розглядати більше одного разу протягом чергової сесії питання про відповідальність Кабінету Міністрів України, а також не може розглядати це питання протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Президент України має право прийняти рішення про відставку Кабінету Міністрів України. У день прийняття рішення Президента України про відставку Прем’єр-міністр України зобов’язаний подати йому заяву про відставку Кабінету Міністрів України. Отже, відставка Кабінету Міністрів України за резолюцією Верховної Ради України про недовіру йому, як і відставка Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України, супроводжується заявою Прем’єр-міністра України Президенту України про відставку Кабінету Міністрів України.
За дорученням Президента України Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраним Президентом України або перебуває у відставці, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів. Визначений Конституцією України термін діяльності Кабінету Міністрів України, який склав свої повноваження або перебуває у відставці, зобов’язує Президента України призначити новий склад Кабінету Міністрів України.
Стаття 116.
Кабінет Міністрів України:
1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону;
6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
10) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.
Змістовне наповнення компетенції Кабінету Міністрів України знаходиться у фокусі соціально-політичних та соціально-економічних інтересів, адже воно є залежним від політично узгодженого рішення щодо моделі форми державного правління, типу відносин державної виконавчої влади з органами місцевого самоврядування, необхідної ролі держави в економіці перехідного періоду як у періоди економічного зростання, так і в кризові періоди. За великим рахунком увазі мають піддягати також і суспільно- державні трансформаційні завдання, необхідність ефективного реагування на екологічні, демографічні, міграційні, ресурсні виклики і кризи тощо. Разом з тим досить гострою залишається проблема додержання конституційної законності в діяльності Кабінету Міністрів та відповідальності за її результати.
У цьому сенсі не випадково, що існуюча конфігурація компетенції Кабінету Міністрів України за чинної Конституції України 1996 р. стала, з одного боку, предметом трансформації внаслідок конституційної реформи 2004 р., а з іншого — предметом повернення до попереднього стану внаслідок рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 р. № 20-рп/2010.
На жаль, названі зміни в обох напрямках були викликані в першу чергу обставинами політичної боротьби, а не проблемою підвищення ефективності державного керівництва суспільним розвитком у загальнонаціональних інтересах.
Слід також зазначити, що зміст компетенції Кабінету Міністрів України є продуктом певних концептуальних позицій авторів, що розробляли проект Конституції України
