Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко
Слід визнати невдалим використане у ЗУ "Про оцінку земель" формулювання "не рідше як один раз у 5-7 років". Щось у ньому явно зайве - мало б бути або "раз на 5-7 років", або "не рідше 5" чи "не рідше 7 років". Вважаємо, що при тлумаченні даної норми слід вважати, що законодавець мав на увазі перший варіант.
Економічна оцінка земель була проведена в Україні ще у 1988 р. і на сьогодні практично повністю втратила актуальність[394].
Для оцінювання використовують такі показники, як валовий продукт землеробства, який визначає продуктивність землі, та окупність витрат, що відображує кількість виробленої продукції на одиницю витрат.
Економістами висловлюються пропозиції щодо необхідності визначення економічної оцінки землі двох видів в залежності від її призначення: чи то визначення цінності як природного ресурсу, стимулювання охорони земель, чи то визначення цінності землі як об'єкта права власності. При цьому сутність економічної оцінки землі пропонується формулювати як визначення економічного ефекту від використання різних за якістю земель шляхом врахування різниці у природних, економічних, соціальних та екологічних чинниках[395].
До частини другої. Основою для проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь угідь є дані бонітування (див. ст. 199 ЗКУ та коментар до неї), які враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
У свою чергу, дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, при аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами та визначенні економічної придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур (ст 5 ЗУ "Про оцінку земель"). Щодо порядку проведення та вихідних даних для грошової оцінки земельної ділянки див. коментар до ст. 201 ЗКУ.
Розробниками технічної документації з економічної оцінки земель аналогічно процес бонітування ґрунтів є юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Підставою для проведення економічної оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За результатами проведення економічної оцінки земель складається технічна документація, яка підлягає державній землевпорядній експертизі. Затвердження документації, яка отримала позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, у межах населених пунктів провадиться відповідною сільською, селищною, міською радою, за межами населених пунктів - відповідною районною радою (ст.ст. 15, 17, 21, 23 ЗУ "Про оцінку земель").
До частини третьої. Одиницею виміру економічної оцінки земель є умовні кадастрові гектари або грошовий еквівалент. Зауважимо, що економічна оцінка має на меті порівняння земельних ділянок та оцінку їх стану за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі, а тому закон обґрунтовано допускає вираження такої оцінки в умовних одиницях.
З іншої сторони, економічну оцінку, проведену в грошових одиницях, не варто плутати з грошовою оцінкою земельних ділянок, призначення та визначена законом сфера застосування якої є відмінною від економічної оцінки (див. ст. 201 ЗКУ та коментар до неї).
Стаття 201. Грошова оцінка земельних ділянок
1. Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.
2. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.
3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
4. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.
5. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
До частини першої. Зі змісту коментованої норми випливає, що грошова оцінка земельних ділянок - це визначення їх грошового еквіваленту на рентній основі. Законодавство містить також і інші дефініції грошової оцінки земельних ділянок: так, грошова оцінка визначається як "капіталізований рентний доход із земельної ділянки" (ст. 1 ЗУ "Про плату за землю"), як "капіталізований рентний дохід, що забезпечується раціональним використанням земельної ділянки" (Наказ Держкомзему Про удосконалення ведення державного земельного кадастру в зв'язку з його автоматизацією 03.09.1999 №83). В цілому наведені визначення є схожими і за змістом відтворюють ч. 1 ст. 201 ЗКУ.
Під "рентною основою" розуміється визначення вартості земельної ділянки виходячи із доходу, який може приносити земельна ділянка. Земельна рента є економічною категорією, що відображає економічну форму реалізації права власності на землю як засобу виробництва, відносини привласнення додаткового продукту власником землі у формі орендної плати за право користування землею тощо. Проте рента не тотожна орендній платі.
З урахуванням викладених підходів зазначимо, що грошова оцінка сільськогосподарських угідь проведена в повному обсязі станом на 01.07.1995. З урахуванням індексації на 01.01.2003 в цілому по Україні вона становила 363557 млн. грн.[396] За даними Держкомзему України, станом на 01.01.2007 грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проведено лише на площі
