Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко

державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

   3. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

До частини першої. Класифікація ґрунтів за групами здійснюється на підставі даних природно-сільськогосподарського районування території України (див. ст. 179 ЗКУ та коментар до неї). Наказом Держкомзему України від 06.10.2003 №245 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" визначено склад, кількість та групи ґрунтів кожної провінції України. Документом, що містить різні, в тому числі визначальні для оцінки якості земель, показники ґрунту, є паспорт ґрунту, що складається відповідно до ГОСТ 17.4.2.03-86 "Охрана природи. Почви. Паспорт появ".

Віднесення земель до особливо цінних відбувається не тільки на підставі їх природних якостей, а й з урахуванням їх використання для певних соціально значимих потреб. Так, особливо цінними є землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення, які не завжди є цінними з точки зору якості ґрунту.

Вилучення перелічених у коментованій нормі цінних земель задля використання для несільськогосподарських потреб здійснюється тільки у випадках, визначених ч. 2 ст. 150 ЗКУ. На наш погляд, розглядаючи коментовану частину разом із іншими положеннями ст. 150, слід вважати, що сказане про "вилучення" повністю стосується також викупу.

Нагадаємо, що порушення порядку зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також притягнення винних у порушенні порядку зміни цільового призначення осіб до відповідальності (ст. 21 ЗКУ).

До частини другої. Коментована частина закріплює коло випадків, коли земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) як виняток із загальної заборони на викуп (вилучення) таких земель, передбаченої ч. 1 коментованій статті.

Особливо цінні землі державної власності можуть бути вилучені тільки за ПКМ, а комунальної власності - за рішенням відповідної місцевої ради, "якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України" (див. ч.ч. 3, 8, 11 ст. 151 ЗКУ). У разі, якщо погоджується "розташування об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій", Верховна Рада погоджує питання про розташування такого об'єкта незалежно від того, у якій власності перебуває відповідна земельна ділянка (ч. 3 ст. 151 ЗКУ).

Під відповідною місцевою радою слід розуміти ту раду, котра розпоряджається відповідними землями (див. главу 2 ЗКУ та коментар до неї).

До частини третьої. Вилучення (викуп) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за ініціативою Київської і Севастопольської міських рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. При цьому вимагається погодження матеріалів вилучення (викупу) Верховною Радою України.

Варто зауважити, що законодавець припустився неточності, визначивши можливість вилучення земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності грома­дян і юридичних осіб. Вилучення земель, що перебувають у приватній власності, навіть особливо цінних, відповідно до Основного закону (ст. 41) є неможливим - детальніше див. коментар до ст.ст. 146, 147 ЗКУ. Мова може йти лише про викуп таких земель з мотивів суспільної необхідності.

Стаття 151. Порядок погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом)та вибором земельних ділянок

1. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повно­важеннями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

   2. Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють відповідні сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення та передачі (надання) цих ділянок.

   3. Погодження матеріалів вибору місця розташування земельних ділянок на особливо цінних землях, а також для розміщення та обслуговування будівель і споруд іноземних держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.

   4. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

   5. До заяви (клопотання) додаються:

а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;

б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;

в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

6. Типова форма заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки затверджується