Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
Гроші, що вилучені з кореспонденції осіб, які тримаються в установах виконання покарань, зараховуються на їх особовий рахунок. З вилучених із кореспонденції грошей відраховується у дохід держави плата, установлена поштовим тарифом за їх переказ. На цінності, акції, облігації та інші цінні папери, виявлені в кореспонденції, що надійшла на ім’я засудженого, складається акт у трьох примірниках. Перший примірник акта разом із цінностями передається до каси бухгалтерії виправної колонії для зберігання, другий — вручається засудженому, третій — залишається у номенклатурній справі інспектора. Виявлені в кореспонденції засуджених документи долучаються до особової справи засудженого.
Кореспонденція, що надійшла до виправної колонії на ім’я осіб, які вибули до інших установ, переадресовується і повертається поштовому відділенню для надіслання за новою адресою. Кореспонденція, що надійшла на ім’я осіб, які звільнені з установи або померли, у триденний термін підлягає поверненню поштовому відділенню для надіслання відправнику з позначкою «адресат вибув, підлягає поверненню відправнику» за підписом інспектора.
Уся кореспонденція, що надходить до виправної колонії на ім’я засуджених або відправляється засудженими, враховується інспектором у спеціальному журналі, де її облік ведеться окремо.
4. Не підлягають перегляду пропозиції, заяви і скарги, адресовані: 1) прокуророві (подібна норма існувала ще у ст. 44 ВТК УРСР); 2) Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (з часу вступу в дію Закону України від 23 грудня 1997 р. № 776/97-ВР «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»; 3) Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій (з часу вступу в дію Закону України від 1 грудня 2005 р. № 3166-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права засуджених і осіб, які тримаються під вартою, на листування з питань, пов’язаних з порушенням прав людини»).
Засуджені у присутності інспектора з перевірки та доставки кореспонденції особисто запечатують у конверти кореспонденцію, адресовану Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокурору. Така кореспонденція не пізніш як у добовий строк (у неробочі чи святкові дні не пізніше доби з їх завершення) надсилається за належністю.
Кореспонденція, що надійшла засудженим від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноважених осіб таких міжнародних організацій і прокурора, вручається їм у запечатаному вигляді (конверті) і розпечатується особисто в присутності інспектора.
5. Перелік кореспонденції засуджених, яка не підлягає перегляду, є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає. Між тим, враховуючи положення міжнародних документів щодо поводження із засудженими, не повинна також переглядатися кореспонденція засуджених, яка адресована адвокату, до суду, у вищестоящий орган ДКВС України, до інституцій громадського контролю, створених відповідно до ст. 25 КВК України. Ці норми найближчим часом повинні знайти своє відображення у національному законодавстві.
6. Звернення засуджені викладають в усному або письмовому вигляді. Письмові звернення направляються за належністю через адміністрацію виправної колонії. Направлені адресатам звернення з питань одержання посилок (передач), надання побачень, телефонних розмов, медичної допомоги, забезпечення речовим майном, а також інші звернення, які можуть бути вирішені по суті адміністрацією установ виконання покарань, розглядаються на місці, не чекаючи результатів їх розгляду організаціями або посадовими особами, яким вони адресовані.
Звернення, адресовані до державних і громадських організацій та на ім’я посадових осіб, адміністрація установ в обов’язковому порядку супроводжує листами. До звернень з питань помилування, а також переведення до інших установ виконання покарань додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали.
У разі повторного звернення зі скаргою адміністрація в супровідному листі повідомляє, який орган розглядав попередню скаргу заявника та результати її вирішення.
Щодо звернень, адресованих до державних органів, громадських організацій та на ім’я посадових осіб з питань, які не входять до їх повноважень, особі, що їх подала, рекомендується переадресувати звернення. Якщо засуджений наполягає на відправленні звернення до визначеного органу, то воно направляється адресату.
Звернення, в яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови, адресатам не відправляються.
Звернення, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії установи і не пізніш як у триденний строк відправляються адресатам. Усні звернення реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань.
Відповіді про наслідки розгляду звернень оголошуються засудженим під розпис при надходженні, але не пізніш як у триденний строк, і долучаються до особових справ засуджених.
Витрати за пересилання звернень відшкодовуються з коштів, які є на особових рахунках засуджених. У разі відсутності таких коштів пересилання звернень проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання виправної колонії.
Стаття 114. Одержання і відправлення засудженими до позбавлення волі грошових переказів1. Засуджені мають право без обмеження одержувати грошові перекази і відправляти грошові перекази родичам, а з дозволу адміністрації колонії — й іншим особам. Одержані за переказами гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого.
2. Гроші, виявлені в посилках (передачах), бандеролях і листах, що надходять на ім’я засудженого, вилучаються і реалізовуються в порядку, встановленому частиною четвертою статті 59 цього Кодексу.
1. Важливим інструментом фінансової підтримки засуджених до позбавлення волі є надання їм можливості одержувати грошові перекази без будь-яких обмежень від будь-яких фізичних чи юридичних осіб.
За ці кошти засуджений у безготівковому порядку може придбавати продукти харчування