Третя світова: Битва за Україну - Юрій Георгійович Фельштинський

25

Ярослав Кошив. Гонгадзе: Убийство, которое изменило Украину. М., 2005. С. 86.

26

Тіло було знайдено обезголовленим. Генпрокуратурі даний факт дозволив опиратися на те, що очевидних доказів, які б доводили, що це тіло належить Гонгадзе, немає.

27

Ярослав Кошив. Гонгадзе… С. 197.

28

Ярослав Кошив. Гонгадзе… С. 226.

29

Як і у випадку отруєння Литвиненка, для того, щоб вказати на причетність до злочину спецслужб Росії, нам достатньо проаналізувати події, що сталися після вчинення злочину. Захищаючи від переслідування англійським правосуддям свого агента Андрія Лугового, який отруїв Литвиненка у Лондоні, російський уряд зробив його членом Держдуми, нагородив матеріально за здійснене вбивство, що дозволило йому ще й стати успішним бізнесменом з багатомільйонним бізнесом. Для Сацюка, оскільки він не зміг вбити Ющенка, нагорода не передбачалася. Однак захист від переслідувань з боку українського правосуддя йому надали. Путін ще раз продемонстрував, що не видає своїх агентів та не залишає їх у біді, якщо вони віддано виконують свою справу.

30

Игорь Смешко. Позавчера я подал иск против генерального прокурора Украины. — Факты, 27 мая 2005 г.

31

Через декілька років уже колишній голова Центральної виборчої комісії 2004 року Ківалов був нагороджений почесною грамотою та ювілейною медаллю ЦВК «за сумлінне виконання службових обов’язків, забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, розвиток демократичних основ виборчого процесу».

32

«РосУкрЕнерго АГ» (RosUkrEnergo AG, RUE) — компанія з перепродажу природного газу на території України та на територіях Східної й Центральної Європи, спільне підприємство (СП), яке у 2004–2009 рр. було посередником у поставках газу в Україну та ЄС. Зареєстрована у Швейцарії як спільне підприємство Газпрому (50 %) через швейцарську компанію «ARosgas Holding A.G.» та компанію «Gentragas Holding», фактичними співвласниками якої були громадяни України Дмитро Фірташ (90 %) та Іван Фурсін (10 %). Проте реально «за спиною» офіційних засновників стояв Рінат Ахметов. Домовленість про створення «РосУкрЕнерго» була досягнута за часів прем’єрства Януковича. Компанія повинна була займатися поставкою туркменського газу до України. Ю. Тимошенко, бажаючи відсторонити дану компанію, звинуватила В. Ющенка в лобіюванні її інтересів, отриманні дивідендів від її діяльності та таємній змові з Партією регіонів. Ставши знову прем’єр-міністром, Ю. Тимошенко добилася ліквідації «РосУкрЕнерго» як посередника. В червні 2014 року «РосУкрЕнерго» була ліквідована.

33

«Венко Прикерченська Лтд» — підрозділ «Vanco International», дочірньої компанії «Vanco Energy», власником та президентом якої є її засновник Джин Ван Дайк. Компанія зареєстрована в офшорній зоні на Віргінських островах. «Венко Прикерченська Лтд» займається геологорозвідуванням та розробленням нафтогазових родовищ на Прикерченському шельфі Чорного моря. З українського боку партнерами компанії виступає «Донбаська паливно-енергетична компанія», яка входить до компанії Ріната Ахметова «Сістем Кепітал Менеджмент», приватна компанія «Shadowlight Investments Ltd» російського бізнесмена Євгена Новицького та «Integrum Technologies Ltd» — дочірня компанія австрійського інвестиційного холдингу IK AG, власників якої воліють не розголошувати. Однак, за словами Тимошенко, за спиною компанії стояв олігарх Дмитро Фірташ.

34

Йдеться про реприватизацію гірничорудного холдингу «Укррудпром» (знаходився під контролем Ріната Ахметова, Віктора Пінчука, українських груп «Приват» та «Смарт-груп»). Нікопольського заводу феросплавів (контролювався Віктором Пінчуком), Чорноморського кораблебудівного заводу, Миколаївського глиноземного заводу (97,5 % акцій контролювали підприємства російської групи «Базовий елемент») та Запорізького алюмінієвого заводу (68 % акцій належали компанії «Авто-ВАЗ-Інвест»).

35

Коммерсантъ-Украина, 6 сентября 2005 г. Интервью П. Порошенко.

36

Тимошенко звинуватила Фірташа, Бойка та Ющенка у зриванні газових переговорів — Українська правда, 14 січня 2009 р.

37

Все ж таки, не дивлячись на висунуті проти Тимошенко обвинувачення, уряд Азарова зробив офіційну заяву «Про виконання Україною зобов’язань відповідно до Кіотського протоколу та Рамкової конвенції Організації Об’єднаних націй про зміну клімату. В заяві зазначалося, що Україна розділяє цілі Конвенції у досягненні «стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який би не допускав небезпечний антропологічний вплив на кліматичну систему».

38

З «Постанови Генпрокуратури України про притягнення Тимошенко в якості обвинуваченої…». С.5, 24.06.2011 (Постанова Генпрокуратури України про притягнення Тимошенко в якості обвинуваченої щодо газового договору з Росією — 2009. — Українська правда, 04.07.2011.)

39

Там само.

40

У самій постанові Генпрокуратури про притягнення Тимошенко в якості обвинуваченої говорилося: «Повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі — НАК «Нафтогаз України»), передані постановою Кабінету міністрів України від 15.12.2005 № 1205 «Деякі питання підвищення ефективності управління підприємствами ПЕК» — Міністерству палива та енергетики України. У зв’язку з цим весь обсяг повноважень щодо реалізації прав держави як власника корпоративних прав зазначеної Національної акціонерної компанії, з метою задоволення державних та суспільних потреб — належить Мінпаливенерго України» (З «Постанови Генпрокуратури України про притягнення Тимошенко в якості обвинуваченої». С.3, 24.06.2011). З чого випливає, що якби Тимошенко підписала директиви Кабінету Міністрів для компанії «Нафтогаз України», то це було б втручанням у справи акціонерної компанії, корпоративними правами якої управляє виключно Міністерство палива та енергетики. Суддя Кірєєв, який проводив засідання, у ході процесу так і не спромігся назвати нормативний документ, який порушила підсудна. Комерційний договір між «Газпромом» та «Нафтогазом України» був договором двох господарюючих суб’єктів і не мав відношення до урядів.

41

Арбітражний інститут Стокгольмської торгівельної палати. Друге окреме (проміжне) рішення від 8 червня 2010 р. І, 14 (http://zn.ua/img/2010/804/doc.gif/).

42

Див. текст підписаного Росією та Україною доповнення до угоди 2009 року часів Тимошенко на наступній сторінці.

43

На межі століть, коли навіть президент Путін, що тоді обіймав посаду прем’єр-міністра, подейкував про вступ Росії до НАТО, у Відні був успішно розпочатий та завершений за участю Росії та України переговорний процес щодо створення Міжнародного воєнно-морського контингенту для підтримки безпеки в Чорноморському регіоні — BLACKSEAFOR. Вказана Чорноморська військово-морська група оперативної взаємодії була створена у 2001 році. До її складу ввійшли, окрім російського, українського та грузинського, флот НАТО в складі військово-морських сил Румунії, Болгарії та Туреччини. Багатофункціональне об’єднання мало виконувати роль «швидкої допомоги» та «поліції» Чорного моря. Основні задачі групи полягали в пошуку та рятуванні кораблів, що зазнали лиха; терміновій доставці гуманітарних вантажів; боротьбі з порушниками екології та знешкодженні вибухонебезпечних предметів; боротьбі з піратством та міжнародним тероризмом. Зручна Севастопольська бухта мала стати місцем базування такого міжнародного військово-морського підрозділу, що мав слугувати справі миру, а не війни. Непогана орендна