Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу - Йошка Фішер
«Коперніковий переворот був не теоретичним процесом історії, а метафорою: реконструкція всесвіту стала знаком переміни у людському саморозумінні, символом нової самоорієнтації людини в усьому просторі наявної природи, або втрати цієї локалізовуваності й малозначності місця у світі». Hans Blumenberg: Die kopernikani-sche Wende, Frankfurt / M. 1965, S. 100.
(обратно) 186«Але чи можуть Сполучені Штати почасти поступитися впливом у Європі, не наражаючи водночас на ризик американську безпеку — і фактично безпеку в Європі й в усьому ліберальному та демократичному світі? От де притичина. Бо навіть із найкращими намірами Сполучені Штати не можуть скористатися співпрацею з європейцями, якщо сьогодні не існуватиме одностайної оцінки характеру глобальних загроз і засобів, до яких слід удатися, щоб їх усунути». Robert Kagan: Of Paradise and Power, New York 2004, S. 156 (Afterword to the Vintage Edition).
(обратно) 187Jeremy Rifkin: Der Europaische Traum. Die Vision einer leisen Supermacht, Frankfurt / M. 2004, S. 310.
(обратно) 188Arthur M. Schlesinger Jr.: War and the American Presidency, New York 2004, S. 132 f.
(обратно) 189Там само, S. 131 f.
(обратно) 190Пантанал (порт. Pantanal) — найбільша у світі багва у Південній Америці площею 150 тис. км, плаский ландшафт з численими річками та мілкими озерами. Назва регіону походить від португальського слова pantano — «болото».
(обратно) 191Пор.: Udo Sautter: Geschichte der Vereinigten Staaten von Amerika, Stuttgart 1994, S. 46.
(обратно) 192Конституція Європи, стаття 1-і, S. n, у: Entwurf eines Gesetzes zu dem Vertrag vom 29. Oktober 2004 über eine Verfassung für Europa, Drucksache 983 / Deutscher Bundesrat, 17.12.04.
(обратно) 193Конституція Європи, Стаття 1-5, там само.
(обратно) 194Конституція Європи, Стаття 1-25, там само, S. 15.
(обратно) 195Klaus Martin Girardet: Die Alte Geschichte der Europaer und das Europa der Zukunft, Saarbriicken 2001, S. ЗО. Крім того, він пише: «Якщо 1993 року в присуді Федерального конституційного суду [...] слово в слово сказано про те, що йдеться про об'єднання „організованих у держави народів“, то це, у всякому разі, означає, що береться до уваги не єдина держава Європа, що посіла місце (національних) держав і поділена на „регіони“, а те, що слід пильнувати державний суверенітет народів, тобто історично сформовану державність, хай і відносну».
(обратно) 196Стаття 1-2: «Цінності, на які спирається Союз, — це повага до людської гідності, свобода, демократія, правова держава, дотримання прав людини, включно з правами осіб, які належать до меншин. Ці цінності є спільними для держав-членів у суспільстві, яке вирізняється плюралізмом, відсутністю дискримінації, терпимістю, справедливістю, солідарністю та рівністю жінкок і чоловіків». Конституція Євросоюзу, S. 11.
(обратно) 197Конференція ЄС проходила у містечку Петерсберґ неподалік від Бонна.
(обратно) 198«Місії застосування сили в рамках ЄС описано в статті 17, пункт 2 Договору [Договору про ЄС]. Доки набуде чинності майбутній Конституційний договір (у разі ратифікації), ця стаття залишається правовою основою місії. Пункт 17 підпункт 2 Договору про Європейський Союз: питання, на які посилається ця стаття, включають гуманітарні та рятувальні завдання, миротворчі завдання і застосування військової сили при врегулюванні криз, у тому числі заходи миротворчого характеру. Формулювання „гуманітарні завдання [...], в тому числі заходи миротворчого характеру“ походить від декларації, підписаної в рамках ЗЄС у Петерсберґу в червні 1992 року. На перемовинах щодо Амстердамського договору 1997 року 15 членів ЄС вирішили замість прийнятого дев'ятьма державами ЗЄС у Петерсберґу записати нове формулювання». Martin Ortega: Über Petersberg hinaus: Welche militarische Missionen für die EU?, в: Die Sicherheits- und Verteidigungspolitik der EU, hrsg. v. Nicole Gnesotto, Institut für Sicherheitsstudien der Europaischen Union, Paris 2004, S. 88.
(обратно) 199«Угода, досягнута в грудні 1998 року в Сен-Мало, яка була установчим актом ЄПБО, означила зближення двох подій. [...] Декларацію Сен-Мало слід розуміти з одного боку як