Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
4. Після фактичного відбуття засудженим не менш як половини призначеного строку покарання за умови, що він зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці та військової служби довів своє виправлення, командир дисциплінарного батальйону може внести до військового суду гарнізону за місцем відбування покарання подання про умовно-дострокове звільнення його від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням відповідно до статей 81, 82 КК України. У поданні зазначаються дані, що характеризують поведінку засудженого, його ставлення до праці та військової служби за час відбування покарання. Разом з поданням до військового суду надсилають особову справу засудженого. Якщо військовий суд відмовить в умовно-достроковому звільненні засудженого від покарання або заміні йому невідбутої частини покарання більш м’яким, повторне подання з цього питання командир дисциплінарного батальйону може внести не раніш як через шість місяців з дня постановлення військовим судом ухвали про відмову.
5. Заходи заохочення мають право застосовувати: 1) командир відділення, заступник командира взводу і старшина роти — оголошувати подяку та знімати раніше накладені ними дисциплінарні стягнення; 2) командир дисциплінарного взводу та командир роти — оголошувати подяку; знімати раніше накладені ними дисциплінарні стягнення; дозволяти одне додаткове короткострокове побачення на місяць. Командир дисциплінарного батальйону має право застосовувати названі заохочення у повному обсязі.
Стаття 82. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених військовослужбовців1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
зауваження;
догана;
сувора догана;
призначення в наряд на роботу — до п’яти днів у вільний від роботи і навчання час;
арешт з триманням на гауптвахті — до десяти діб;
виключення з числа тих, хто виправляється.
2. Засуджені військовослужбовці, заарештовані в дисциплінарному порядку, відбувають арешт на гауптвахті в одиночних камерах дисциплінарного батальйону згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
1. Як і заходи заохочення, заходи стягнення, передбачені у статті, що коментується, покликані регулювати поведінку засуджених військовослужбовців, що досягається як наданням позитивної оцінки їх поведінці, так і шляхом негативного реагування на вчинки засуджених. Заходи стягнення являють собою один із важливих засобів забезпечення засудженими вимог режиму в дисциплінарному батальйоні. Разом із тим, вони чинять виховний вплив на засуджених військовослужбовців, які допускають порушення встановлених правил поведінки та відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
2. Жодний проступок засуджених військовослужбовців не повинен залишатися без відповідного реагування з боку командування дисциплінарного батальйону. У той же час, необхідно, щоб накладене стягнення відповідало тяжкості та обставинам вчинення правопорушення. З цією метою стаття, що коментується, і передбачає можливість застосування до засуджених не одного, а цілих шести можливих заходів стягнення (про зміст заходів стягнення у виді зауваження й догани див. коментар до ст. 54 КВК України).
3. Стягнення у вигляді призначення в наряд на роботу — до п’яти днів у вільний від роботи і навчання час. Засуджені військовослужбовці у порядку самообслуговування призначаються по черзі на чергування з прибирання приміщень, приготування їжі (допоміжні роботи на кухні), виконання інших неоплачуваних робіт. Тому призначення в наряд на роботу поза чергою і являє собою вид стягнення. Цей захід стягнення доцільно застосовувати до тих засуджених військовослужбовців, які не виконують обов’язок по дотриманню правил санітарії та гігієни, неохайно виглядають, не виконують роботи з благоустрою, а також із поліпшення санітарно-побутових умов.
4. Стягнення у виді арешту з триманням на гауптвахті може призначатися терміном до десяти діб. Відбувається воно на гауптвахті служби правопорядку — спеціальному приміщенні для нагляду за військовослужбовцями, які засуджені до арешту, взяті під варту або затримані.
5. Оскільки зарахування до числа тих, хто виправляється, не тягне за собою особливих пільг і послаблень, виключення з їх числа також не пов’язане із значним обмеженням правового положення засудженого військовослужбовця. Однак застосування цього стягнення свідчить про негативну поведінку засудженого, з огляду на що особа не може бути звільнена умовно-достроково або стосовно неї не буде замінена невідбута частина покарання більш м’яким.
6. Інструкція встановлює певні обмеження щодо можливості застосування заходів стягнення тими чи іншими посадовими особами. Так, командир відділення стосовно накладення стягнення на засуджених військовослужбовців має право: робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану; призначати в наряд на роботу — на один день. Заступник командира взводу стосовно засуджених військовослужбовців має право: робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану; призначати в наряд на роботу — до двох днів. Старшина роти стосовно засуджених військовослужбовців має право: робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану; призначати в наряд на роботу — до трьох днів. Командир взводу стосовно засуджених військовослужбовців має право: робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану; призначати в наряд на роботу — до чотирьох днів. Командир дисциплінарної роти стосовно засуджених військовослужбовців має право: робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану; призначати в наряд на роботу — до п’яти днів. Командир дисциплінарного батальйону має право накладати дисциплінарні стягнення в повному обсязі.
Стаття 83. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до засуджених військовослужбовцівПрава командира дисциплінарного батальйону щодо застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених цим Кодексом, а також порядок їх застосування і обліку визначаються Міністерством оборони України.