Як відірватися перед весіллям - Аліна Амор
- Тому що це моя битва! Це підло - заварити кашу, а потім відійти осторонь та змусити тебе взяти на себе всю відповідальність, ніби це мене не стосується!
Деміан ліг на хмиз, закинувши руки за голову, і втомлено промовив:
- Як же з тобою складно...
Полежавши так трохи, насупившись та розмірковуючи про щось, він незабаром підвівся і сів навпроти:
- Значить так, з королем я все вирішу сам. Інше питання - ти заміж хочеш чи ні?
Я розгубилася:
- Хочу, мабуть... Але ж не так! - я хвилювалася і тому знову ніяк не могла знайти потрібних слів та пояснити, що відчувала. Я видихнула, - Розумієш, це важливе рішення, це на все життя, і мені важливо прийняти це рішення самій.
- Бель, - спокійно промовив Деміан, - ти казала, що вже краще я, ніж принц Леонард, вірно?
- Так, - кивнула я.
- Але все одно збиралася заміж за Леонарда, так?
Тут мені заперечити було нічого:
- Так.
- Один я бачу величезний пробіл у твоїй логіці?
Я розізлилася:
- Та до чого тут моя логіка? Ти ж навіть не запитав, чи хочу я за тебе заміж!
Він кивнув, приймаючи це, і сказав:
- Гаразд. Виходь за мене заміж.
Мої губи проти волі розтягнулися в широченну щасливу посмішку.
- Мені треба подумати, - кокетливо сказала я.
Деміан розсміявся:
- Подумай. Але не довго!
Він простягнув до мене руки, знову затягнув до себе на коліна й міцно обійняв. І моє далеко не крижане серце знову розтануло. І зовсім не хотілося залишати цей солодкий теплий полон.
Я мовчки дивилася, як золотисто-рожевий диск Геліоса здіймається над водною гладдю, та напружено думала, що хоч Деміан і співає солодко, але я не повинна обманюватися. Не все так просто як він каже. Усе точно не просто.
Спокуса довіритися йому, і нехай він розхльобує те, що я тут наварила, була сильною. Я почувалася так, ніби ступила на хиткий і незвіданий ґрунт... Це лякало. Але я не могла відпустити все на самоплив.
Тут мене осінило, і я радісно обернулася до графа:
- Я придумала! Мені потрібно до Піфії!
- Навіщо? – здивувався він.
- Я думаю, знайти мудре рішення допоможуть тільки боги!
- З чого ти взяла, що вони будуть тобі допомагати? Бранч же сказав, що відьма несе нісенітниці, - потираючи обличчя, щоб повністю проснутися, зморено промовив Деміан.
- Не правда! Він сказав, що її слова повністю зрозумілі тільки коли пророцтво здійсниться! - я підскочила на ноги, - Вставай! Нам потрібен Бранч!
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно