Флеш Рояль - Тала Тоцка

Дінка наявно почула скрегіт зубів, що пролунав — не може бути! — відразу з двох сторін. Праворуч виринув Тимур і нахабно сів за покерний стіл, розвернувшись до гравців. Максим продовжував височити за їхніми спинами. Дінці стало смішно.

— «Виткалось над озером полум’я зорі. А в бору видзвонисто плачуть глухарі. Десь голосить вивільга в схованці—дуплі», — Олександр зробив паузу і подивився на неї, вичікуючи.

— «Лиш мені не плачеться — не беруть жалі»*, — закінчила за нього Дінка, розкладаючи карти.

— А ти пам'ятаєш, що там далі? — він раптом хитро глянув на неї. — «Зацілую допьяну і зімну, як цвіт...»

— Ну, це ж Єсенін, у нього все так, — Дінка знову згребла виграш. Ось і добре, а то тільки що три роздачі поспіль виплачувала. Довго вони мучать другу тисячу. — Мені його «Скандаліст» більше подобається.

— Вадим, а я не вірив, що десь залишилися дівчата, які люблять поезію, — в очах Олександра стрибали смішинки, але було ще щось, що зовсім заворожувало Дінку.

— Я і не люблю, — зізналася вона. — Це мама любить, я підгледіла у неї в збірнику.

— А що ти там ще підгледіла, душа моя?

Дінка замислилась. Мабуть, цей вірш подобався їй найбільше.

— «Мело, мело по всій землі, імла кипіла. Горіла свічка на столі, всю ніч горіла....»**

— Все, — Олександр ляснув себе по коліну і дістав наступну тисячу. Ну нарешті. — Я закохався в неї, Вадим. Добре, якщо не поезія, то що? Живопис?

— Далі, — не замислюючись, відповіла Дінка.

— «Сон, навіяний польотом бджоли»? — саркастично глянув на неї Вадим, Олександр розчаровано хмикнув. Атож, репродукцію цієї картини друкували мало не на туалетному папері.

— «Ринок рабів і невидимий бюст Вольтера», — здивовано похитала головою Дінка.

— І де там Вольтер? — уважно примружився Олександр.

— Так посередині прямо, де монахині. Я довго не могла розгледіти, — зізналася вона, — а коли вже йшла, обернулася і відразу побачила.

— Де побачила? — уточнив Вадим.

— На виставці.

— Вона на виставки ходить, — простогнав Олександр. — Вирішено, друже мій, я одружуюсь.

— Ти ж одружений, — нагадав йому Вадим.

— Пам'ятаю я, пам'ятаю, — відмахнувся Олександр. Так, обручку на правій руці Дінка побачила відразу. — Але дозволь мені хоча б помріяти.

Дінка сама дивувалася, як так виходило. Вона спочатку давала йому виграти, а потім за пару роздач забирала все начисто, і чоловік знову міняв гроші.

— Тобі подобається наша гра? — неголосно говорив їй Олександр, заглядаючи в очі. І Дінка несподівано відзначала, як від його оксамитового голосу по тілу біжать мурашки. Приголомшливо сексуальний голос у цього красивого чоловіка! — Я весь час програю, і навіть не помічаю цього. Бачиш, як у нас все йде? Як хороший секс, неспішний і неквапливий. Ти любиш такий?

Неспішний і неквапливий? Швидше той, що зносить все на своєму шляху, як цунамі, той, що накриває з головою і залишає від розуму жалюгідні уламки, але вона знала лише одного чоловіка, з яким таке було б можливо, і зараз він невідривно стежив за грою.

— Ви хочете, щоб мене звільнили? — знову посміхнулася Дінка, стримуючи тремтіння в пальцях і сама собі дивуючись, вона бачила, як перекосило Доміна і була за це дуже вдячна Олександру. Праворуч взагалі лунало грізне утробне гарчання, чи цього ніхто крім неї не чує?

Їй дуже подобалася їхня гра, і сам чоловік однозначно подобався. Вперше за весь цей час Діна дивилася на чоловіка і не порівнювала його з Максимом. І він її... хвилював.

 — А море ці синії очі в безодню відносить, відносить і не вертає, — наспівував собі під ніс Олександр і дивився на Діну, а їй було затишно під цим поглядом, тим більше, коли по верхах металися блискавки. Та які там блискавки, справжній перехресний вогонь.

—Ти поверни мені  дощі і радощі, ти поверни мені щасливі сни,*** — продовжував наспівувати і заворожуюче дивитися Олександр, програючи третю тисячу і навіть не здогадуючись про ті жахливі воронки від прицільних ударів снарядів, які диміли навколо карткового столу.

*С.Єсенін, вільний переклад І.Степанченко

**"Зимова ніч" Б.Пастернак, вльний переклад П.Голубкова

***"Очі на піску" Ю.Рибчинський, І.Поклад

Шановні читачі!

Відлунали новорічні свята, і напередодні найчарівнішого свята, Різдва Христового, я і ще п'ятеро авторів, приготували всім читачам Букнету подарунок, святкову серію Різдвяні байки. Завтра в 9.00 ранку зустрічайте! Підпишіться на мою сторінку, вам прийде повідомлення, в мене в анотації буде перехід до нашої серії. Не пропустіть)))