Флеш Рояль - Тала Тоцка
— Не виходить сидіти, спробую лягти, — сказала вона, потираючи забитий зад. Домін злорадно шкірився, мабуть, так і виглядає помста.
— Ну, спробуй, — і посміхнувся ще зловтішніше.
Дінка вляглась йому на спину, обхопила руками грудну клітку — ледве пальці стулила — і ткнулась Максу в потилицю. Він припадав до підлоги, потім знову піднімався, тугі м'язи ходили під нею ходуном, Дінка відчувала це кожною клітинкою тіла і розуміла, що Домін таки помстився, а їй за все вертається сторицею. Терпіти під собою цю концентровану купу тестостерону сил не було ніяких, вона спробувала злізти з нього, але Макс зловив її за ногу.
— Куди? На місце. Ще двадцять раз.
І знов суцільне знущання. Дінка зціпила пальці і намагалась не дихати, щоб не чути запаху його волосся, не бачити бісеринки поту, що проступили на скронях. Вона була щаслива, коли ця мука закінчилась, але Домін мабуть зібрався відірватися по повній.
— А тепер прес. Тримай мені ноги.
Дінка присіла навпочіпки і затиснула руками щиколотки Макса, але той мовчки взяв її за талію і посадив собі на коліна.
— Так ти не втримаєш. Сиди тут і тисни коліна до підлоги.
Легко казати, вона з усіх сил тиснула на ноги Макса, але все одно нічого не виходило, кожен раз, коли він піднімався зі зведеними за потилицю руками, його коліна відривалися від підлоги разом з Дінкою, як вона не старалася. При цьому мружився він аж надто мстиво. Невже він розуміє, що з нею відбувається? Схоже на те, у неї взагалі складалося враження, що він її як відкриту книгу читає.
— Діна, сядь вище, там від тебе ніякого толку.
Дінка просунулася було наперед, та врешті до неї дійшло. Вона підняла голову, Максим вже відкрито сміявся, запрошуючи її сісти звісно куди.
— Сам качай свій прес, Домін, — вона сердито спалахнула, піднімаючись з підлоги. Макс, сміючись, легко скочив і попрямував до ванної, лише проходячи повз, шепнув їй в волосся: «Один—один!» І не скажеш нічого, так і є, один-один.
За сніданком Домін весь час жартував, а Дінка сердилась і не могла збагнути, що з ним сталося, що він аж сяє, та питати не хотілося, а самій нічого путнього на думку не спадало. Зрештою, не витримала і поцікавилась, коли сідали в машину. Максим загадково посміхнувся.
— А ти думала, тільки ти наді мною знущатися можеш? Ні, радість моя, я пережив незабутні відчуття, коли побачив, як тебе розбирає, лежачи на мені. Я тепер поміркую, на якому із задоволень варто зупинитися.
І поки вона від злості хапала ротом повітря, Домін запхав її на переднє сидіння і закрив двері.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно