Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора - Ольга Обська

— Я хочу поговорити про брата Томаса. У нас чотири роки різниця у віці. Ми з ним сироти. І я єдиний, хто може про нього подбати.

Звучало по-дорослому відповідально і по-дитячому зворушливо.

— Брат має сильний дар. Може, це непомітно на перший погляд, але це так. Йому потрібен хороший учитель. Тоді він зможе вступити до найкращої академії магії.

Єжи зняв з шиї медальйон і підійшов до Ентоні.

— Це дуже цінна річ. Найцінніше, що ми маємо, — хлопчик вклав медальйон у руку Ентоні. — Допоможіть Томасу.

У грудях болісно кольнуло. Що він міг відповісти цьому вихрастому малюкові з дорослими очима, що так віддано любить брата?

— Я постараюсь допомогти, — Ентоні повернув Єжи медальйон і потріпав по волоссю, — але ця річ нехай лишиться у вас.

Йому реально дуже захотілося допомогти. Для гаманця Ентоні зовсім не важко оплатити послуги вчителя для дитини. Тільки чи є в цій глушині гарний педагог?

Провести Ентоні в дорогу вийшли всі вихованці. Він мимоволі шукав очима Єжи і знайшов. Той стояв поруч із братом — хлопцем років дванадцяти. То ось він який, Томас. А Ентоні вважав, що йдеться про чотирирічного малюка. Але виявляється, ось про кого дбає Єжи — про старшого брата. Це зворушило ще більше. Ентоні теж завжди відчував відповідальність за старшого брата. Йому завжди здавалося, що Ян може потрапити в халепу, і він вважав своїм святим обов'язком підстрахувати його, щоб не наробив дурниць.

Коли екіпаж від'їхав на достатню відстань від притулку, Ентоні виявив медальйон у кишені. Як він туди потрапив? Єжи не підходив близько при прощанні — махав рукою здалеку. Виходить, не обійшлось без магії? От пройдисвіти, що молодший, що старший. Хотіли показати, що у Томаса справді сильний дар.

Ентоні не знайшов у Данстоні педагога. Це надто маленьке селище. Звідки там вчителі магії? Але він повертався додому з готовим рішенням. Опікунська рада академії давно виношувала ідею про створення при академії школи для обдарованих підлітків. Ентоні пропонували зайнятися цим проектом. Він вагався, але тепер зрозумів, що проект йому цікавий.

— То що, Тієне, не хочеш стати моїм асистентом?