Красуня для ловеласа - Каріна Іша

Єва. Місяць потому

Минув місяць після тих жахливих подій. Христина так і дала про себе знати. Над Артемом був суд. За вбивство Ірини та за організацію мого викрадення йому дали 15 років ув'язнення, хоча прокурор наполягав на довічному ув'язненні. Руслан Кирилович дзвонив, просив про зустріч. Я відмовила. Адже образа, як виявилось, за 4 роки не зникла. Він навіть у суді підходив. Вибачався за Артема. Говорив, що не знав, що його син одержимий мною, не знав про регулярні биття Кіри. Чесно, я послала його подалі і більше не бажаю його бачити.

Сьогодні прилітають мої батьки. Батьки житимуть у моїй старій квартирі. Батько дуже хоче побачити мій ресторан. Мама хоче познайомитися з моїм Багровим. Мене від хвилювання трясе. Натомість Ігнат настільки спокійний. Прям дратує.

Я знову влаштувала собі на кухні сеанс релаксу у вигляді приготування їжі. Вирішила приготувати улюблені страви батька: толму, вірменський плов, пахлаву, коржики з сиром та зеленню та наш фірмовий з мамою, малиновий пиріг.

Ігнат працює сьогодні вдома, увечері поїдемо їх зустрічати в аеропорт. Зараз він сидить у вітальні за ноутбуком і спостерігає за мною. Усміхається. Ось зараза. Краще б допоміг. Ні, йому подобається просто спостерігати за мною. Його це бавить.

Коли їжа готова і на кухні повний лад, я йду в душ, адже скоро треба виїжджати. Тільки заходжу, починаю роздягатися, як раптово відчиняються двері і заходить Ігнат, напівголий, в одних домашніх штанях. Стоїть, дивиться на мене, очі горять, тіло напружене. Ось, любий, і моя зоряна година настала. Зараз отримаєш!

- Відвернися! - кажу я, - а краще вийди! Немає часу, ми спізнюємося.

Його очі розширюються, брови вигинаються в дугу від подиву.

- Єв, ти чого? Що значить відвернися? Що я там не бачив, а, Білосніжко?

- Бачив говориш? Значить, тепер місяць не побачиш? - знущаючись кажу, помічаю як у нього смикає кадик, живалки на вилицях починають ходити від злості, очі примружує.

- Через що таке покарання?

- Просто так. - знизуючи плечима, відповідаю, - І дай вже помитися спокійно. Ми запізнюємось. - говорю, виштовхуючи його з кімнати, зачиняю двері на замок. Чую удар кулаком у двері, підстрибую від переляку на місці.

- Ну Білосніжко, ти ще отримаєш! - гарчить він. Далі настає тиша. Я вмикаю воду і чую, як грюкнули вхідні двері. Що? Пішов? Я перегнула палицю? Швидко змиваю піну, накидаю на себе махровий халат і вибігаю до кімнати. Раптом гарячі руки Ігната хапають мене за талію, притискаючи мене спиною до його грудей. Ось засранець. - Що, злякалася? Подумала, що я пішов? Ти так просто мене не позбудишся, Білосніжко! - каже він і тимчасом розв'язує мій халат. Знімає його з мене та кидає на підлогу. Гарячий поцілунок торкнулися шиї, рука лягла на груди, стискаючи їх. З мене вирвався стогін. 

- Ох.

Інша рука опустилась на живіт, легко масажуючи його, потім опустилась вниз. Пальцем він натиснув на клітор. Твою ж... В голові гул, перед очима чорні цяточки. Він водить кругові рухи по ньому.  Я відчуваю спиною жар його тіла. Тіло трусить у лихоманці. Я стегном відчуваю його збуджений член, твердий, як граніт. Він дражнить мокрі складочки, спочатку повільно, чуттєво, а потім все швидше і швидше, рівномірно розподіляючи по них вологу. Моє лоно солодко пульсує, стискаючи передчуття. Повільно вводить палець у лоно, починає рухатися, зриваючи з моїх губ, захоплений стогін.

- Білосніжка, що ти зі мною робиш? А?

Він накидається на мої губи. Жадібно, пристрасно. Його губи та язик жалять. Я стогну голосно йому в губи. Від його дій мене рве на шматки потужний оргазм. Ігнат різко розвертає мене, штовхаючи на ліжко. Я падаю на спину. Він вклинюється стегнами між моїми та грацією хижака розсуває мої ноги у сторони.

- Впусти мене, рідна.- гарчить він, натискаючи стегнами, - Хочу тебе до божевілля.

Я покірно розводжу ноги набагато ширше і його член відразу ж пірнає в мене. Різкий поштовх. Ігнат не може себе стримувати. Набирає шалену швидкість. Входить аж до упору. Мені добре. Дуже добре. Його тіло напружується, мої стінки лона почали судорожно скорочуватися. Нас водночас накриває. Ігнат падає на мене, важко дихає. Я сама намагаюся відновити подих.

- Ну що, заспокоїлася? - каже Ігнат, встаючи з мене, - Тепер у душ і збиратися. Підеш зі мною? - грайливо питає, натякаючи на другий захід.

- Знаєш, що Багров!? Йди сам. Бо ми не встигнемо. - усміхаючись відповідаю, показуючи йому язик. Хоча, якщо чесно, то після нашого сексу я завжди стаю спокійнішою. Знає ж, засранець, як він на мене діє.

Після того, як Ігнат прийняв душ, я йду у ванну кімнату. Приймаю душ. Роблю легкий макіяж, сушу волосся, заплітаю їх у косу, випускаючи пару пасм у обличчя. Одягаю легкий, синій сарафан на широких бретельках, виходжу до вітальні. Ігнат стоїть до мене спиною, у чорній сорочці та чорних штанах. Гарний, гарячий, мій. Почувши мої кроки, повертається. У руках тримає синю оксамитову коробочку. Ох.

- Єво, я маю для тебе сюрприз. Хотів подарувати його ще місяць тому. Але якось не було слушного випадку. - каже він, ставаючи на одне коліно - Пропозицію руки та серця я зробив тобі, а от каблучку так і не подарував. Відкриєш? - простягає мені коробочку, дивиться не відриваючи погляду. Я тремтячими руками беру коробочку, відкриваю. Боже, це нереальна краса. Золота каблучка з діамантами і сапфірами у формі квітки.