Не в красі щастя - Ангеліна Кріхелі

Наткнулася поглядом на начальника, що увійшов до приймальні. Той зацікавлено вивчав поглядом свого стривоженого референта.

- Спробую знайти їхні контакти, - пробелькотіла дівчина. - Бережи себе! Успіхів.

Вони стримано попрощалися і майже одночасно натиснули на відбій. В обох залишився осад недомовленості, але змінити це зараз неможливо.

- У вас все гаразд, Аліна? - зі щирою турботою поцікавився Максим, підходячи ближче.

Ні, все-таки в неї дуже гарні очі. І погляд такий привабливий. Не холодний чи колючий, не гордовитий, але знаючий собі ціну.

- Так, просто сімейні обставини.

Тільки потім вона зрозуміла, що пролунало двозначно. Шеф невдоволено насупився. Але не розповідати ж йому, що куплене щеня виявилося генієм розшуку, а потім і зовсім її давно померлим дідусем!

- Ви ж казали, що незаміжня.

- Так і є, - коротко кивнула вона, не бачачи сенсу продовжувати розмову з начальником про її особисте життя.

Максим зрозумів, що продовження не буде. Аліна не стане в фарбах та деталях розписувати інтимний бік існування, як це зробила б Марина. З одного боку, така поведінка гідна поваги та приваблює в ній. З іншого боку, дуже дратує ця скритність. Було б простіше, якби вона пліткувала і балакала, як більшість.

А чи було б йому тоді цікаво слухати? І яка взагалі йому справа до її сімейного стану?

Він мимоволі скривився, згадавши, на що перетворилися вихідні завдяки постійним розмовам Марини про сімейний статус подруг, їхні подружні таємниці, натякаючи, що їм варто зробити висновки для себе на майбутнє. Він майже прямо дав зрозуміти, що взагалі не думає про жодне спільне майбутнє. Десь раптом узялася для цього сміливість, яка дорого йому обійшлася. Залишок вихідних він змушений був вибачатися за непорозуміння і всіляко задобрювати її.

Зручні стосунки зберігають, коли вони зручні. Максим дивився з боку на їхню постійну гойдалку і не розумів, навіщо він зберігає такий незручний, некомфортний для нього тандем. Заради сексу? Так цього добра на кожному розі вистачає! Достатньо продемонструвати туго набитий гаманець. Можна навіть не брехати про можливе продовження знайомства. Втім, із віку великої кількості випадкових зв'язків він уже вийшов. Хотілося тихого сімейного затишку, але з яскравою жінкою, в яку хочеться закохуватися щодня. Чи бувають такі?

- Вибачте, що нагадую, але чи мені не можна почитати звіти за минулий рік? - Аліна ніяково поправила окуляри, через що Макс скривився.

Ну навіщо вона так себе спотворює?

Дівчина вирішила, що настільки дратує його у такому вигляді. Що ж, це й на краще. Так і замислювалося. Хоча й дещо неприємно.

- Правильно! - пожвавішав бос. - А ви збиралися розповісти мені, в якій сфері до цього працювали.

Вона зніяковіло відвела погляд, збираючись із духом. Відповідь вона сформулювала ще у вихідні. Щоб і не брехати, але й усієї правди не говорити.

- У модельному бізнесі, - тихо відповіла, чекаючи глузування.

Вона б і сама зараз важко уявила себе десь у світі моди. Хіба що асистентка фотографа, що подає моделям кави в перервах між зйомками.

Навіть перебуваючи в епіцентрі модних подій, показів та нескінченних знімальних днів, вона незмінно почувала себе незатишно. І цей стан не був схожим на серотонінову або адреналінову яму, яка незмінно приходила на зміну бурхливим, насиченим подіями дням. Так уже влаштовані люди. Але їй завжди хотілося виявитися подалі від цієї несправжньої суєти.

Максим, на диво, сміятися не став. І Аліна не втрималася від уважного погляду на шефа.

- Канцтовари вам доставлять ближче до вечора. Я розпорядився. А звіти ви зможете забрати у бухгалтерії та у старшого менеджера завтра вранці. Думаю, на той час їх уже сформують.

- А готових нема? - здивувалася секретарка. - Мені ніяково турбувати інших фахівців, відволікаючи їх від основної роботи.

Максим байдуже знизав плечима.

- Це і мені цікаво почитати. Бачите, Аліночко, мені нема перед ким звітувати. Клієнтів моїх не цікавлять липові папірці із сухою статистикою. Їм потрібні лише відповідні кадри. І я їм їх даю. Тому до вас ні в кого навіть такої думки не виникало. А тепер ось і мені цікаво стало, що ми такого зробили цілим офісом за весь час.

Аліна недовірливо похитала головою. Їй різало чутку фамільярне звернення. Але дівчина промовчала, вирішивши не загострювати ситуацію цього разу. Однак, якщо таке повторитися, неодмінно поставить його на місце. Бажано, звичайно, не вилетіти після цього ще до закінчення випробувального терміну. Але це вже як пощастить.

- Найближчі кілька тижнів я хотів би бачити вас на нарадах і ділових зустрічах поруч зі мною. Не можу втримати все в голові. Старію, мабуть, - хмикнув Макс і, не чекаючи на її реакцію, попрямував до свого кабінету.

Коли він сказав, що доставлять канцтовари, дівчина ніяк не уявляла кілька коробок всіляких предметів. Призначення деяких із них залишалося для неї загадкою.

Того ж дня привезли обладнання, включаючи новий ноутбук і принтер зі сканером. Фахівці з IT-відділу переконали, що краще кожен окремо, ніж три в одному.