Кохаю. Цілую. Твій дах - Марина Комарова

- Ось ще, - похмуро відповіла я, розуміючи, що покарати... хотілося б. - Просто задумалася. Куди ви мене везете?

- В аптеку, - терпляче повторив він. – Добру.

- Ну да, після всього-то, що між нами було, в погану-то ніяк не можна! - енергійно закивала я.

________________________________________________________________________________________

Усіх прошу звернути увагу, ща зараз йде конкурс!

Долучайтеся!

https://litnet.com/uk/blogs/post/106820