Бунтівник та аристократка - Крістіна Логоша

- Чому ж безрідний? - продовжив розмову Отто. — Кажуть, його дружина дуже давня блакитна кров. Мабуть, розумні аристократи виродилися, доводиться пересічних людей вербувати, підкладаючи під них блакитні підстилки.

Злий сміх вибухнув у готельному номері.

- Досить!

Голос Крістофа пролунав так люто і гнівно, що Ерік присів, а Отто втягнув шию, немов черепаха.

Від спалаху гніву вибухнули лампочки у всьому готелі. У номері настала непроглядна темрява. Крістоф докорив себе у нестриманісті. Але є речі, які виводили його з рівноваги. Ів – одна з них.

— Крістофе, ти чого? — несміливо спитав Отто.

— Йдіть геть! — ледве стримуючись, процідив Крістоф.

Їм не потрібне було другого запрошення. Двоє відразу залишили номер свого лідера.

Крістоф стояв у темряві, тільки вогники з вікон будинків навпроти підсвічували його номер. Він засунув руку в кишеню і дістав зв'язку ключів. Ті, що Ів покинула йому, виходячи із ординаторської. На його обличчі заграла напівусмішка, він згадав їхню першу зустріч. Нехай для нього ця зустріч і не була першою. Але Ів бачила його вперше.

Видіння тут же спіткало Крістофа, змушуючи напружитися. З нього вистачило вчорашнього, коли він мало не вбив її чоловіка.

Ів сиділа на своїй кухні, виднілося включене в спальні світло. Крістоф напружено звів брови. На його щастя, Ханса не було поблизу. Вона байдуже розмішувала ложкою чай і думала. Можливо, про нього, або про розбите дзеркало, або про зустріч у лікарні.

Ведіння зникло. У стислому кулаку брязнули ключі. Крістоф уважно на них подивився. У нього народилася шалена думка — їх треба повернути господині.

Любі мої, підписуйтесь на мій авторський профіль, і ви будуте в курсі всіх новин і безкошторних книг. Попереду вас чекає багато чарівних історій кохання. 

Ваша Крістина Логоша