Гвендолін - Олеся Лис

− Розважаєшся, Сване? − він окидає поглядом будиночок. − Дивись не заграйся. Інгвар сказав, щоб всіх ченців цілими та неушкодженими доставили до нього.

− Та пам'ятаю я, пам'ятаю, − роздратовано гарчить Сван та, відступивши від мене, знову підхоплює за шкірку Ульріха і злегка підштовхує вперед.

− Чули, ченці? Марш на вихід!

Ульріх, зробивши кілька кроків, застигає, кидаючи на мене обережний погляд. Я відліпляюсь від стіни і старанно обходжу воїна, який стоїть посеред кімнати.

− Швидше! Чого повзете як кволі їжаки? − гиркає на нас Гуннар. І ми поспішаємо вийти у двір.