Магія без пам'яті - Мiла Морес

- Лаурі, я вже відійшов, ходімо вниз.

- Ні, - благаю його затриматися, благально кліпаю очі.

В цей же момент схопилася за все ще збуджене єство, стискаю міцніше, щоб він, напевно, нікуди не захотів йти. Не відпускаючи його, присіла на край ліжка, стягую чоловічі штани, допомагаю собі магією. Виходить не так уміло, як у нього, але це простіше, ніж намагатися зняти штани руками.

- Лаурі, не треба себе примушувати. Я не ображений. Рано чи пізно ти сама цього захочеш. Я люблю мінет, отже, і тобі це має подобатися, але я не наполягаю на тому, щоб ти робила це зараз.

Я перервала його промову своїми діями. Занурила до рота звільнений від одягу кінчик члена, пробую на смак, поглядаю знизу на чоловіче обличчя.

- О-о-о, - він відкинув голову назад, здається, і очі заплющив. Через кілька секунд простогнав ще раз, але вже дивлячись мені в очі. - Як же це сексуально, Лаурі ... О, скільки я цього чекав.

Я тим часом намагаюся занурити твердий стовбур глибше в рот, смокчу його за тим прикладом, який бачила на телевізорі свого викладача. Він м'яко ковзає в мені, заповнює рот повністю, легко вислизає і проникає знову. Мені не доводиться нічого робити, Елім сам похитує стегнами назустріч, занурюючи в мене член. Відчуваю, як я знову намокаю. Мене збуджує процес і вся вульгарність того, що відбувається. Ще недавно я дивилася на цього чоловіка як на викладача, а зараз дивлюся на нього знизу вгору, занурюючи в рот його пульсуючий член.

Він настільки збуджений, що здається, може вибухнути будь-якої секунди. Я вловила рухи, на які чоловік відгукується особливими стогонами, повторюю їх, стискаю ствол губами, допомагаю собі руками, занурюю його якнайглибше. Кожною дією показую, як мені подобається смоктати його член. І це не лукавство, не обман. Я насолоджуюся разом з ним.

- Швидше, Лаурі, - його голос напружений, він уже на межі. - Хочу кінчити тобі в рот, - з мене і цього разу витікають соки, він збуджує мене ще більше такими відвертими та вульгарними фразами. Я вже готова до того, що він виплеснеться в мене. Продовжую приймати його в рот, підлаштовуюсь під ритмічні рухи, а він стає все наполегливішим, все глибше намагається проникнути мені в рот, але щоразу натикається на глухий кут, видає гучний стогін, вислизає і знову проникає глибоко, дістаючи до самого горла. Я не перешкоджаю, стискаю ствол губами, граю з ним язиком, дозволяю наповнювати себе.

- Дивися мені в очі, Лаурі, - ловить мій погляд, - так, дівчинко, продовжуй...

Заковтую його якнайглибше, дивлюся вгору, ловлю захоплений погляд карих очей. Він періодично їх закочує, голову закидає, потім знову повертається до очей. Мій чоловік отримує насолоду від того, що я дивлюся на нього в той момент, коли член заповнює мій рот.

- Моя маленька дівчинка…

Я підводжу його до пікової точки, смокчу вже впевнено, ніби робила це багато разів, ніби це найсмачніший льодяник, який мені доводилося куштувати. Член пульсує сильніше, твердіє у мене в роті, кінчиком язика обмацую на ньому вени, лоскочу їх, стискаю, голівку спрямовую то в щоку, то в горло. Елім тремтить усім тілом, стогне, хапає ротом повітря, здається, що я зараз почую його крик, чи то від болю, чи то від задоволення.

Ще кілька швидких рухів, і Елім здригнувся, видавши глибокий стогін, сперма витекла мені в рот, я відчула трохи солонуватий смак, ні з чим не порівняний запах вдарив у ніс. Кінчик члена пройшовся моїми губами, помічаючи і їх теж, як свою власність. Елім усміхається, дивлячись на мене зверху, а я все ще не знаю, що робити з рідиною, яка заважає мені вимовляти слова. Не встигла вигадати хоч щось, як вона зникла з мого рота. Елім перемістив її, позбавивши мене мук вибору. Я вже почала думати, що він чекає, коли я ковтну все, що в мене виплеснулося.

- Чудово... - Слова даються йому важко, - Лаурі... Ти моя сексуальна дівчинка.

Задоволено усміхаюся, ловлю на собі захоплений погляд. Тепер я почуваюся набагато краще. Він не ображається, я цьому шалено рада. Чомусь мене до болю злякав факт, що він може по-справжньому на мене образитися, піти, розсердитися, залишити мене саму. Ці думки розганяють у моїх жилах гіркий страх, вганяють у хворобливу безвихідь. Я зрозуміла, що це за почуття спалахнули у мені. Це страх втрати. Я страшенно боюся втратити Еліма.

Ми викупалися вдвох, весело побалакали, мій чоловік похвалив мої старання, і я відчула себе сповненою щастям. Мене лякає думка, що я стаю від нього повністю залежною. Не в матеріальному плані (з цим я вже змирилася), а в психологічному. Я вже не можу уявити себе без нього, я сумую, коли він відходить від мене на кілька метрів, я борюся зі смутком, коли він на роботі, я злюся на себе через ці відчуття, намагаюся взяти їх під контроль, але чим більше я роблю спроб, тим глибше стають мої почуття.

- Я люблю тебе, Еліме, - вперше прямо зізнаюся в почуттях.

- І я тебе люблю, Лаурі, - його очі сяють, він радий тому, що я сказала це першою, а не у відповідь на його слова кохання.

Вечір ми провели у родинному колі. Я почала звикати до суворих чоловіків та милих дівчат. Вони приймають мене як рідну, ставляться із турботою та увагою, я навіть перестаю помічати різницю у віці, хоча жарти в наш бік проскакують часто. Нас називають молодняком, ніби йдеться про висаджені дерева. У сім'ї Еліма жартують настільки м’яко, що мені ще не доводилося ні на що ображатися. Я більше сама стежу за а тим, щоб нікого не зачепити. Наприклад, не підкреслюю різницю у віці, хоча з Елімом наодинці з цього приводу можу пожартувати.