Українська література » Класика » Листи до матері з неволі - Марченко Валерій

Листи до матері з неволі - Марченко Валерій

Читаємо онлайн Листи до матері з неволі - Марченко Валерій

Царина Духа —явище досі нам незнане й загадкове, здатне викликати негативні емоції хіба в твердолобих безбожників. Для нас же це — щедрий лан, який обов'язково вродить при натхненній самовіддачі. Віддаватись треба з Вірою, в ревних молитвах і тоді набудеш неподоланної сили. Чудеса — зразки матеріалізації задумів — наведуть усі віруючі, Біблія ж дасть розгорнений шлях людства від колиски до Судного дня, завершення нашої доби. Я хотів бути переконливим і лише зараз помітив, що багато розумував. Але це так складно пояснити: чому слід вірити в Бога. Та вже хоча б тому, аби зникло відчуття самотності, нестерпної безвиході. Щоб, перебуваючи серед дітей Сатани, знати — ти не самотня, з тобою Спаситель та численні однодумці, котрі, як і ти бажають добра і справедливості, утвердити мораль, краще якої зухвала людина так нічого вигадати й не спромоглася. Щоб прийти до розуміння Бога, тобі треба лише подумати: все, чого прагнеш ти, давно записано в Біблії. Лише ми того не знали, бо все життя довірливо завчали: людське щастя залежить від соціальних умов. Для спростування цієї нісенітниці мені потрібно було пройти табір. Для того, щоб усвідомити: добро і зло — в душі, мусив побувати на засланні. Нещасливий багатій і задоволений життям бідняк; знервований, у розпачі король і смиротворений схимник — в усіх ситуаціях стан індивідуума визначається пригніченістю чи навпаки його душі. Повторюю, за будь-яких прикрих ситуацій до тебе прийде відчуття вмирот-вореності, варто лише щиро звернутися до Бога. Зрання натщесерце обов'язково читай "Отче наш", думаючи про грядущий день та необхідність прожити його без помилок, гріха. Як бачиш, це — своєрідне гартування моральності. Перед сном читай псалом 90, а також "Богородице Діво" (все 1-3-7 або 12, 40 разів). Що це справа дуже не проста, ти переконаєшся одразу, спробувавши думати лише про те, що вимовляєш у молитві. Псалом 108 надзвичайно сильний та для читання важкий. Його читай, коли опікуни оступлять, мов удову за подушне. На стор. 1192 у Біблії є " Отче наш" сучасною українською мовою. Оце все й є те, що зветься —дбати про спасіння душі. В мене все поки без змін. Відпочиваю, куховарю, почитую. Написали мені школярки із США, що пам'ятають, внісши животворний імпульс у мою парубоцьку екзистенцію. Як поїхала мама, став згадувати усіх вас. Шкода, що не дали у відпустку поїхати до Києва. Ну, поки все.

6/1Х-80

Небіж.

P.S. Дорогесенька, вітаю тебе з близьким Днем народження. Бажаю тобі здійснення всіх мрій та задумів. Нехай благословить тебе Господь! У подарунок отримаєш зображення Папи.

Цілуй діда. Скажи йому, що я бажаю йому здоров'я і що я весь час згадую його.

Валерій.

Добридень, мамо! Щойно ти поїхала, прийшов майор і запропонував їхати до Уїла, де мене бажає бачити нач.міл. Яу відпустці вирішив себе не турбувати, а оце з'їздив на пару днів. Побачив я його, це в мене вже новий, а також — прокурора, порозмовляв з приводу заборони виїздити до Уїлу. Прокурор запевнив, що маю право три дні пересуватись у межах району і що заступник начміла був неправий. Я сказав, що я більше обстоюю рад. закони, ніж міліціонери, і отже — більше радянська людина, ніж вони. На що образився начміл., який сказав, що не потерпить таких образ. Тоді я сказав, що то був емоційно-полемічний вислів і що він радянська людина. Але він не вгавав і зробився нервозний. Тоді я щиро сказав, що дарую йому всю рад. владу з урядом і партією, щоб він тільки не брав усе близько до серця. Одне слово, можу тепер їздити до Уїла. Чекаю на вирішення заяви про лікування в Актюбінську. Бо ось і зараз тиск підвищився, дали бюлетень. Нехай полікуюсь, а там мінятиму професію — пусть меня научат. Ага, тут потрібні вчителі російської мови та л-ри, як і іноземної, тільки німецької. Так що маю ще змогу вимагати працевлаштування у школі. Я не облещуюсь можливістю обійняти посаду вчителя, але ж вимагати можна (до речі у цілковитій відповідності з законом). З Уїла 24-го та 25-го увечері телефонував до Києва, але нікого вдома не виявилось. Шкода, що в тітки нема зараз зв'язку, а то би до неї був додзвонився.

Передплатив собі казах. та центр. газет та часописів. А до тебе прохання передплатити "Всесвіт", "Вітчизну", "Літ. Україну", "Друг читача". Мамочко, надіслав я тобі цінним листом мій переклад "Сила обставин" Соммерсета Моема. Це треба передрукувати: хочу спробувати потім опублікувати у "Всесвіті". Пишуть мені і з Гамерики, і з Німеччини. Ну, поки все. Цілую міцно. Твоїлистівочки одержав. Вітай батечка.

Син.

P.S. Чи всі мої попередні листи до вас надійшли?

29/ЇХ. 8О

Ну, что тебе сказать про Саралжин ? Осінь і таке інше. Майор ось знову передав наказ начальства нікуди не виїздити із аула. Кодекс і прокурор — одне, а міліціонери роблять друге. Мене зараз осінила страшна підозра, може, в Актюбінському УВД діє маоїстське угрупування ? Дуже вже порушують радянські закони. Відмовили також їхати в обллікарню. Кажуть, щоб викликав спеціалістів до аула. Я й не проти — приїдуть, привезуть із собою клінічну лабораторію, організують безсолеву дієту і тоді мені не буде жодної потреби пертися за майже три сотні км. Підкажу оце все колективному міліціонерському розуму, нехай, дійсно, як необхідно підлікують мене на місці. Якщо Магомета не пускають до гори, нехай гора йде до Магомета. Не одержав привітання від п.Анни-Галі та ще кількох моїх постійних закордонних дописувачів на день народження. Немає також жодних бандеролей, в т.ч. обіцяних попередньо у листах. Читаю потроху. Ось надіслали мені з Вірменії книжечки, то знайомлюсь із штукою перекладацькою у братній республіці — аналіз перекладів їхньої поезії російською мовою. Натрапив на гарний вірш Ісаакяна "Моїй матері".

По лицу да по ласковой речи Стосковался, мать моя, джан, Был бы сном я, — далече, далече, Полетел бы к тебе, моя джан. Ночью душу твою целовал бы

Обнимал бы как сонный туман.

К сердцу в жгучей тоске припадал бы

И смеялся и плакал бы, джан.

Надішли, будь ласка, "Л.У." та "Всесвіт". Я, здається, вже писав, що в передплаті на укр. газети та журнали мені тут відмовили. Так я передплатив кілька центральних та казахських російською мовою. Оголосив тотальну війну мишам і провів блискавичну атаку з допомогою твого засобу. Дивлюся, які будуть наслідки. Від Миколи одержав дуже тепле привітання з днем народження, хоч у листі до Ігоря він і кидав камінці в тітку. Складнюща це річ життя, подружнє життя. Але позиція нашої Алочки мені подобається: не сваритись. Як аристократка — бути вище всього. Одержав тітчину бандерольку з "Вістями з України". Дякую. До речі, за вересень від тебе не було жодного листа, лем дві-три поштівочки. Не гарно, бо не знаю, що там довколо вас коїться. Мамочко, мабуть, все-таки надішли мою смушеву шапку-бирку, вовняну білизну, фланелеву сорочку. Ще ти колись привозила зелені синтетичні панчохи і казала, такі с ще білі. Якщо вони збереглися, катай сюди.

7/Х-80 № 38

Добридень, ріднесенька!

Написав позавчора до тітки, але "мать есть мать". Та ще й бандерольку вчора вручили з друкованим перекладом та всім іншим. Все хочу написати про зміни у працевлаштуванні. Одначе поки у стані обговорення. А я й ся не журю. Ага, перед святами одержав твої цукерки, 2 кг. Як вже писав у листі до тітки, але й тобі повторюю. Щобись знала: що надсилала, прибуло. В галузі матримоніальних прожектів з'явилося дві холостячки-француженки 1950 та 1946р.н. Але, як уже писав, мене через Стендаля та Флобера не полишає враження про їхню легковажність. Написала, судячи із тону та стилю, дуже серйозно настроєна 20 річна італійка. Дочка адвоката, вчиться на геологічному ф-ті університету. Вона найсвіжіший вибух епістолярних пристрастей. А от з Голландією стосунки не те щоб погіршились, а якось занепадають. Мабуть, я вмію розпалювати кохання та не вмію його підтримувати. — У кожного свої слабкості, — як сказав старий кишеньковий злодій, коли в нього на суді запитали, чому краде винятково в жінок. Ну, міцно цілую всю родину. Мені сподобався твій лист, де ти мене хвалиш за переклад Моема. Цілую персонально.

Син.

12/ХІ-80

P.S. Надішли міжнародних конвертів.

Дорогесенька, добридень! Учора після затримки надійшла пошта. Одержав малий пакуночок (чай, локшина, цукерки) від 10/ХІ. Ще великий від 10 та з таранькою від 4 одержав раніше, я писав у попередньому листі. За усьо цілую й дякую. Зараз пишу листа й закусюю смачним яблуком. Недаремно я весь час цитую вислів Данте про найкращу з матерів. А після лагодження піч треба палити до трьох годин. Зате в хаті тепло. Привіз собі дрівець і розпочалося поступово моє зимове життя. Обіцяють цього року здати в експлуатацію лазню. Але будівельники мені казали, що буде готово лише зовні: дах, вікна etc. Як казав дід Щукар: "Это, Макарушка, одна видимость". Там побачимо, недовго залишилося чекати. З моєю заявою на роботу в приміщенні відмовили. Нічого, звичайно, але самий факт. Цікаве рішення УВД: нехай працює, де й раніше. В мене — довідки лікарів про працевлаштування згідно стану здоров'я, в Кодексі сказано, що на засланні маю права обирати професію, а вони — ось так. Я їх розумію, їм нема ніякого сенсу дотримуватись законності — стільки разів порушувано раніше, з якої радості стануть дотримуватись зараз. Надіслав Прокурору УРСР Глуху заяву, що всупереч ИТК Каз.РСР співробітники Уїльського РВВС не випускають до Уілу навіть здати аналізи і що прокурор Уаїсов на мої скарги не відповідає. Глух відіслав мою скаргу в Актюб. пр-ру, а звідти тому самому Уаїсову, який знову не відповів на мою скаргу. Згідно Указу Президії Верх. Ради СРСР скарги громадян не мають права відсилати службовим особам, на яких скаржаться. Як відомо, прокурор поставлений для того, щоб пильнувати за дотриманням законності. Ото він її і пильнує, із страшною силою. Дай йому, Боже долі всіх його попередників на його посту. Що ще? В моїх одноаульчан — пора заготівки кормів для худоби та пошуків вугілля на зиму. Приїжджі лектори радять палити груби кізяками, як це робили предки. Але сучасної груби кізяком не напалиш (це не відомо тільки лекторам), ото й бігають у пошуках. Зараз прочитав, що Чайковський після концерту підніс Заньковецькій букет з написом: "Безсмертній — від смертного", і подумав про силу мистецтва.

Відгуки про книгу Листи до матері з неволі - Марченко Валерій (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: