Листи - Котляревський І. П.

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2019

© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2019

1 - Лобанов-Ростовський Яків Іванович (1760-1831) - генерал-губернатор Малоросії (1803-1816), під управлінням якого з 1808 по 1816 р. перебували Полтавська і Чернігівська губернії. Тут у 1812 р. він формував козацькі полки для боротьби з навалою Наполеона.

2 - Формування п’ятого козацького полку в Горошині Хорольського повіту (тепер село Горошино Оболонського району) І. П. Котляревський розпочав за дорученням Я. І. Лобанова-Ростовського на початку серпня 1812 р.

3 - ...должность моя надзирателя...- За два роки до початку формування козацьких полків (1810) І. П. Котляревського було призначено наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян. Цю посаду він займав до 1835 р.

4 - ...арчаки ломаннне, отчего много...- Далі в першодруку пропуск.

5 - ...об отпуске меня к моей должности.- Оскільки у цей час п’ятий козацький полк був уже сформований, І. П. Котляревський просить дозволу у Я. І. Лобанова-Ростовського повернутися до виконання своїх обов’язків у Будинку виховання дітей бідних дворян.

6 - Трощинський Андрій Андрійович (1774 - після 1833) - племінник Д. П. Трощинського, генерал-майор. Вийшовши у відставку, допомагав своєму дядькові, зокрема цікавився справами Будинку виховання дітей бідних дворян.

7 - Йдеться про Трощинського Дмитра Прокоповича (1754-1829), поміщика, державного діяча, головного директора пошт, міністра уділів та юстиції. Вийшовши у відставку, жив у Полтавській губернії, брав участь у громадському та культурному житті. Д. П. Трощинський, перебуваючи у Петербурзі, доручив своєму племінникові А. А. Трощинському довідатися про успіхи пансіонерів, чим і пояснюється написання цього листа.

8 - Разом з листом І. П. Котляревський надіслав А. А. Трощинському відзив про одинадцять вихованців Будинку виховання, в якому вказав прізвище та ім’я учня, відомості про вік, рік вступу до Будинку, успіхи у навчанні та поведінку.

9 - Рєпнін (Волконський) Микола Григорович (1778-1845) - російський державний діяч, брат декабриста С. Г. Волконського, малоросійський військовий губернатор Полтавської і Чернігівської губерній (1816-1835). Опікувався справами Полтавського театру, запросивши туди із Харкова трупу І. Штейна. І. П. Котляревський спілкувався з М. Г. Рєпніним з приводу театральних справ.

10 - Йдеться про викуп з кріпацтва М. С. Щепкіна (1788-1863). П. А. Анненков, брат графині Анни Волькенштейн, якій належала родина Щепкіних, у листі до М. С. Щепкіна визначив суму викупу - вісім тисяч. На прохання М. Г. Рєпніна зменшити цю суму графиня підвищила її до десяти тисяч. Сім тисяч карбованців було зібрано зі спектаклю, влаштованого в Полтаві 1818 р., решту грошей доплатив М. Г. Рєпнін, після чого М. С. Щепкін став його підданим. Звільнився М. С. Щепкін лише у 1821 р., коли Д. М. Бантиш-Каменський, український історик, поручився Рєпніну, що Щепкін протягом чотирьох років сплатить решту грошей згідно виданого векселя.

11 - Імберх Олексій Осипович (1790-1864) - управитель канцелярії М. Г. Рєпніна, один з директорів Полтавського театру.

12 - Йдеться про дозвіл на гастролі полтавської трупи в Чернігові.

13 - Горбовський - полтавський прокурор.

14 - Ламберт Карл Осипович - поміщик Костянтиноградського повіту.

15 - Глінка Федір Миколайович (1786-1880) - російський письменник, член товариства «Союз благоденства», голова «Вольного общества любителей российской словесности», стояв близько до учасників Північного товариства декабристів. У 1825 р. був заарештований і засланий до Петрозаводська. Після розгрому декабристів відійшов від літератури і прогресивного суспільного руху.

16 - Вольное общество любителей российской словесности - літературно-громадська організація, що існувала в Петербурзі у 1816-1825 рр. З 1819 р. керівну роль у товаристві відігравали майбутні декабристи - Ф. М. Глінка, К. Ф. Рилєєв та ін. Товариство видавало щомісячний журнал «Соревнователь просвещения и благотворения». 29 серпня 1821 р., за рекомендацією М. Гнєдича, Ф. Глінки та М. Новикова, почесним членом товариства було обрано І. П. Котляревського. Протягом 1822-1823 рр. на засіданнях товариства читалися уривки з поеми «Енеїда».

17 - Туманський Василь Іванович (1800-1860) - російський поет, член «Вольного общества». Під час поїздки на Полтавщину передав І. П. Котляревському диплом почесного члена товариства.

18 - Йдеться про перше авторське видання чотирьох частин «Енеїди» у 1809 р., 40 примірників якого І. П. Котляревський надіслав у Товариство: один - для їхньої бібліотеки, 39 - для продажу на користь Товариства.

19 - Гнєдич Микола Іванович (1784-1833) - російський поет, перекладач, активний учасник «Вольного общества любителей российской словесности», був близький до поетів-радіщевців, згодом - до декабристів; земляк І. П. Котляревського, перебував з ним у дружніх стосунках, піклувався про видання «Енеїди».

20 - Лист М. Гнєдича невідомий, але, очевидно, в ньому він повідомляв І. П. Котляревського про високу оцінку «Енеїди» членами Товариства.

21 - Ідеться про рукопис «Малороссийского словаря с русским», упорядкованого невідомою особою. М. І. Гнєдич, В. В. Капніст, М. А, Цертелєв мали підготувати цей рукопис до друку.

22 - Височин Трохим Федорович - приятель дядька І. П. Котляревського; жив в Олешках на Херсонщині.

23 - Жуковський Михайло Леонтійович - рідний дядько І. П. Котляревського по матері, жив в Олешках на Херсонщині.