Власть на місцях - Минко Василь
Мене обрали на голову "Просвіти" (слава богу, не цураються). Ну що ж, почнемо працювати ! Сьогодні вже відбулося засідання ради. Ухвалили енергійно працювати й намітили план: 1) підняти роботу старих гуртків, які вже є,; 2) взяти на учот усі культурні сили села й окружних хуторів; 3) в порядку трудової дисципліни притягти до роботи всіх музикантів — нехай грають у "Просвіті" що-неділі й свята; і) пропозицію ком'ячейки про утворення політичного гургка відхилити. "Просвіта" аполітична й ні в яку політику не вмішуються. її завдання — культурно — національне відродження України ; 5) зробити капітальний ремонт помешкання "Просвіти", з чим звернутися до тювітнархозу.
29 серпня. Повітнархоз обіцяю все зробити, навіть електростанцію й водокачку. Працюємо всі як божевільні : взяли на учот усіх учителів, докторів, ветеринарів, музикантів, гімназистів, семінаристів, дочок і синів попа й дяка. Навіть крамарів не обминули — хай працюють на користь народу. Повідбирали де були які грамофони й привезли до "Просвіти". Готуймо вистави: "Мартин Боруля", "Пан — штукаревич", "Дві сестри", "Бувальщину", "Про що тирса шелестіла" і т. д.
2 вересня. Лафа! При школі відкрилися дитячі ясла. Три вчительки. Вже дехто з просвітян підгулюють З ними.
А я тільки повидлом та яблуками в них підживаюся (до чорта навезли з городу для дітей).
5 вересня. Просвітяни всі закохані: Нестір у Пашу З дитячого садка, Гнат — у Марусю, а Мишко, Ки-рюша, Максим — у Вірку (хоч вона й дочка колишнього станового пристава, але у "Просвіті" вона активістка). Один я нейтралітет держу: ні до якої або, навпаки ніхто до мене, бо я скорше скидаюся на босяка, хоч і і олова "Просвіти".
7 вересни. На репетиції дівчата ходять несправно: а деякі й зовсім не являються. Говорять, що робота вдома... Треба буде принять мюри.
10 вересня. Сьогодні — вистава. Зранку зійшлися всі музиканти й цілий день ріжуть у "Просвіті". Народу — сила.
Лена Набоківна спізнилася на генеральну. При-йшлося після репетиції посадити в холодну. Привели аж після другого дзвоника перед виставою. Стала як шовкова.
19 вересня. Міліція нагонила до "Просвіти" іілотни-ків, малярів, мазальниць.
Почали робить ремонт. Люди страшенно незадово-лені, лаються:
— Сукини сини, безбожники, апцихристи ! Тут молотьба, оранка, а вони "Просвіту" роблять, щоб вона згоріла!
Прнйшлося міліціонера ставить, щоб не тікали, а дуже вже язикатих запер у холодну.
17 вересня. В сусідній економії я надибав піяніно. З мандатом земвідділу поїхав забирати. Прийшлося брати з бою, але все-таки взяв.
По дорозі трапилась притичина: чортові воли захотіли пити і з розгону заїхали в ставок. Ледве — ледве вирячкувалися ___
26 вересня. Завтра їдемо на Мельникове "Гайдамаки" ставити. В комтруд заказав на завтра двадцять підвід і один тарантас. Послав на ніч на Мельникове міліціонера й двох просвітян з рушницями (не справжніми.
а тими, що для сцени) з наказом зібрати: СОТЕІЮ яе,ць, СОТЕІЮ кавунів, 20 фунтів мед^, 15 хлібин (білих). 10 штук курей і т. ші.
27 вересня. Виїхали з дому і в'їхали ЕЩ Мельникове З музикою: Еіа здоровенній гарбі поставили ПІЯНІЕІО, на другій посадили 13 музикантів (скрипки, сопілки, гармошки, баси й т. ші.). Четверо коней ледве везли. Спочатку все поїли, що було приготовлене, а потім стали виставляти. Грали на славу: перед початком проспівали Третій Комуністичний ІЕїтерЕіаціоЕіал і Заповіт. Всі люди зосталися задоволеЕіі. вчитель тільки жалівся, що вікна стрілявшою в школі повибивали.
Гуляли до самого ранку, а потім поїхали з піснями й музикою Еіа Минківку.
4 жовтня. РЄМОЕІТ іде туго. Ніяк людей не виженеш на роботу. А які й прийдуть, то роблять ЕІЄ за страх, а за совість—чи то пак навпаки.
Максим ледве ЕІЄ повісився з-за Вірки : клята дівчина, ЕІЄ віддає, ніяк йому серця___
10 жовтня. Ком'ячейка прямо насідає, щоб я подавав заяву. Решетило — той навіть тюрмою лякає. (Решетило — д^роЕіь набитий, неграмотний, але добре матюкається, і селяни говорять, що це справжЕіій комуніст). Прийдеться вступати до партії, а то чого доброго___На ЕІЬОГО ЕІЄ вір.
/4 жовтня. Сьогодні покрова й ярмарок у Минківці. Реквізували в крамарів три шапки для СЦЄЕШ, набрали горшків, мисок; > кацапів відібрали пояси, хустки В різне барахло. Ввечері гради "Пан — штукаревич", а після вистави були тавіці. Просвітяни танцювали на сцєеіі, а публіка— в залі.
Дядько Фока попрохав мене, щоб потаЕіцювати і йому Еіа сцені. Я дозволив.
Не встиг: я й вгледітись, як публіка так і лягла від реюту; потім Еііби когось засоромилась і вмент замовкла. ГляЕіув я еш сцену й застиг иа місці: Фока
стояв задом до публіки, а штани___висіли на халя
вах. Всім стало еііяково___ Ніяково стало й Фоці:
посадив у кутузку.
15 жовтня. Бідеіого Фоку відправив до повіту, в нолітбюро, а відтіль л підвал. Цілий день тільки й балачок, що за Фоку.
Наробив слави...
17 жовтня. Секретар ком'ячейки приніс до мене на квартиру анкету й говорить: — ЗаповЕїяіі!
Нічої о робити — зановЕїив.
20 жовтня. До голови "Просвіти" прибавилось ще: "Завполітосвіт ячейки КСМУ".
НО жовтня. Ех, а одежі нема... Холод кусаються, а я ходжу в драних Кнрюшчшшх черевиках та в старому кобеЕіяці. Гаразд хоч кобеняк із шаЕіькою — буде чим вуха затулити ...
6 листопада. Нарешті ремоЕїт закінчили: побілили, зробили Еіову сцену, відгородили місця для музикантів і артистів. Залю й кімнати гарЕіо прибрали, уквітчали. На стІЕіах навішали портретів : Шевченка, Франка. Богдана Хмельницького. Леніна, князя
Володимира, Троцького і т. ші. Мобілізував усі куль-турні сили для святкування завтріпшього ДЕІЯ.
7 листопади. Святкували во всю. Всі, що були в Еіас, портрети почіпляли на дрючки, забрали прапори й пішли Еіа демонстрацію. Попереду йшли музиканти, За ними просвітяЕіський та церковний хори, далі начальство й школярі. Пройшли всі вулиці й завулки, як хресним ходом. Народу зібралась сила. Почали мітингувати : годину, друїу, третю — коли дивимося: аж нікого немаь; — порозходилися.
Грали ввечері "Мартина Борулю". В програмі були ще танці, та повіт не дозволив.
10 листопада. Я знову ЕіачальЕіик: голова комісії по збору пожертов для ЧервоЕіої армії. Спорудив я велику гарбу, уквітчав її, прибив ззаду дрючка з дошкою, Еіа якій написав: "Жертвуйте Еіа Червону армію!" і послав по хуторах. На цю роботу мобілізував просвітяЕі та комсомольців. Щоб ВОЕІИ ЕІЄ перегризлися між собою, зробив для комсомольців другу гарбу.
13 листопада. Просвітяни сьогодні поверЕіулися. Всі, як свати на весіллі, перев'язаЕіі рушниками й п'яні, як дим. Привезли повну гарбу різного барахла: полоша, сорочок, рушників, підштаЕіиків; навіть дві заячі шкурки. Для чого вони їх брали ? Не ЗЕїаю...
і "і листопада. Комсомольці теж поверЕіулися. Правда, тверезі, але привезли зовсім мало.
Що за біс?
І реба розізнати, н чому справа.
17 листопада. Поїхав і сам із просвітянами. Побував і в тих хуторах, де комсомольці були. Розізнав, у чому справа: комсомольці не прохали, а просто вимагали; матюкалися в бога, коли їли, шапок ЕІС скидали й т. д. ПросвітяЕіи шіакше поводилися : прохали, коли їли в кого, то без шапок і хрестилися. Селянам це подобалося, і їм давали.
Треба буде й комсомольцям так порадити.
24 листопада. ИросвітяЕіи, опріч пожертов на армію, привезли ще й п'ятеро курей, два гусаки й півсотні яєць.
Кажуть, люди понадавали ...
З грудня. І я грішний: дістав собі на хуторах свиту й обмотки. КО6ЄЕІЯК пригодиться для морозів.
На кватирі в куркуля Глевкого. Годує ПОГЭЕЮ, бо я зараз мале Еіачальство.
5 грудня. В Тумайовім лісі об'явилася банда. Орудую нею Бандура. €; чутки, що й Петро Рябенко там. Лихого від банди поки-що не бачимо, не знаю, як далі буде.
Повітпарком озброїв усю нашу ячейку і комсомол. Мені дісталася руська ґвинтівка і бравнІЕіг.
Нехай тепер поткнеться Бандура!
10 грудня. НачальЕіиків розвелося у волості, хоч греблю гати. 7 членів волвиконкому, 7 секретарів. 5 членів правлІЕшя КНС, 7 писарчуків, 4 сторожи, 2 кур'єри, 24 комуністи, 37 комсомольців... І кожен носитьгя з папкою (архів волосного правління роз-тягли), кожен їздить по хуторах, кожному подавай підводу ... (Біда комтрудові!) І кожен обов'язково везе З хуторів сало, масло, курей, пшеницю ... Навіть дехто З просвітян їздять на хутори яєчню їсти.
1 це ще не все: ще міліції 12 чоловіка, продаген-тів 2, продінструктор, народній суддя, народній слідчий, секретар, писарчук ...
А скільки щоденно приїжджає, проїжджає, виїжджає : то міліція з города, то делегати в город, то шструктор з губерні...
Біда мужичкам!
13 груднії. їздив сьогодні в повітпартком. Підводник дорогою плакався:
— Ех, біда, Петро Васильовичу! Хліба вже немає;, викачали... Не знаю, чи хоч до весни дотяітіу — тоді на траву підемо пастися. А тут ще паЕіщиЕіа скоро замучить: то в підводи їдь, то сам іди Еіа роботу, то дітей посилай... Або оце: хіба ж для цього ми революції добивалися, щоб секретарів на вечерниці возити ?
— Як?
— Позавчора прийшов над вечір Сергій Співак; запрягай, говорить, у Ирусівку за дезертирами поїдемо. Нічого робити — поїхав. Відтіль уже як їхав, узнав, що він Еіа вечерЕшці туди їздить.
15 грудня. Волвиконком призЕїачпв МЄЕІЄ ДО продовольчої комісії працювати. Ех, трудЕіо приходиться — ЕІІЯК не везуть дядьки:
— Душі хіба візьмете! Вже й так все ви-тягли...
І& грудня. Мобілізовано всі сили для викачки розверстки, їздимо по хуторах і лазимо по коморах, горищах, копаймося в соломі, в полові — шукаймо хліба-
"Злосеіі" не вміщаються в холодній.
1921 рік
1 січня. Святкували новий рік. Нового ЕІІЧОГО не було.
5 січня. Відібрав в одпого бувшого петлюрівця черкеску для "Просвіти".
— СоромЕїо, — говорив петлюрівець, — українцеві і в украЇЕіця брати !
А "Просвіта" хіба не українці ?! Навіть багато з нриїждяшх петлюрівцями просвітян Еіазивають.
7 січня. Різдво. Зодягся по — козацькому: в черкеску, широкі ЗЄЛЄЕІІ шаровари, шапку з червоним верхом. До пояса причепив бравнінг, австрійський тесак, здоровенну люльку й ЗЄЛЄЕІО — червоний кисет. Ну, чим не козак ? Всі дівчата так і лишгуть, як мухи до мед>. (До кобеняка, не бійсь, не липли___).
На вечерниці тепер ми ЕІЄ ХОДИМО (у ЕШС самих вечерниці). Як тільки вечір — всі вже в "Просвіті". ОДИЕІ грає на ПІЯЕІІНО, другий на громофоні, третій ще Еіа чому___Весело!
Дівчата хіхікають, а хлопці їм підморгують.
