Листи - Черемшина Марко
Коли б була потреба, прошу ласкаво, придайте те пояснення.
З глубоким поважанням
М. Черемшина
Відень, 13.VII 1899
10. ДО М. І. ПАВЛИКА
5 квітня 1900 р.
Відня, 5/1V [1]900
Високоповажний пане редакторе!
Посилаючи Вам для «Громадського голосу» сей болючий нарис з гуцульського життя, 19 я із щирого серця дякую Вам, що так ревно уступаєтесь за нашою конаючою Гуцулією. Поданими живими образками гуцульської нужди 20 Ви розкололи серця усяким, котрі мають серця. Ще раз дякую Вам сердечне.
Коли пристаєте, то все буду Вам надсилати радо фейлетонів, а також не знаю, чи не добре було б також з моїх образків із «Вісника» у так загально читаному органі, як «Гр[омадський] голос», перепечатати, аби люди читали.
Була тут з Росії деяка пані Гартянская - тепер земсь[ким] врачем у Харківськ[ій] губер[нії]. Знає Вас лично, як також і покій[ного] Драгоманова,- читала Ваші «Читальні» 21 з одушевленням і щирий поклін до Вас засилає.
Ваш Марко Черемшина
11. ДО РЕДАКЦІЇ «ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСНИКА»
10 січня 1901 р.
Відень, 10/I [1] 901
Хвальна редакціє!
Якраз одержав я перше число «Вісника» за [1]901, вислане до «Січі» на моє ймення, і щиро дякую за ласку. Не могучи, однак, сейчас вислати передплати, я пропонував би хв[альній] редакції заміну за отакі книжки, що їх кождої хвилі на случай згоди я готов прислати, а то: Multatuli: 1) Max Havelaar, 2) Minnenbriefe, 3) Charakteristik Multatulis Werken Ideen; дальше L. Jakobowski. 22 Werther der Jude. Roman, а може, теж і W. Lutkoy. 23 Schlummernde Seelen. Якобовського «Вертера» варто б у «Віснику» перевести, а Мультатулі уже зачали-сте, однак не знаю, чи за дозволом Spohra, 24 котрий остро застеріг усякі права переводу. Коли згода на таку заміну за «Вісник», прошу мене повідомить. Своїх річей надошлю Вам незабаром - можете на мене з певностю все числити. Шапкуючи, остаюсь з поважанням
Ваш Марко Черемшина
Адреса: Wien, I, Weihburggasse, № 10, II Stiege, IV Stock.
12. ДО НЕВСТАНОВЛЕНОЇ ОСОБИ
6 липня 1914 р.
Снятин, 6/7 1914
Високоповажний пане!
У одвіт Вашому письму з 2/7 1914 подаю до Вашої відомості, що в Снятині тепер і в часі ферій не вдасться концерт музичного кружка. Тут все заняте шевченківськими святами, 25 а і вибори вже надходять. Околиця не з’їдеться, а сам Снятин давати ледве 20-30 чоловік. Се, очевидно, було б замало, і для того, на жаль, моя рада: наразі зчеркніть Снятин з програми.
Остаю з глубоким поважанням
Др. Семанюк
13. ДО. В. М. ГНАТЮКА
21 квітня 1922 р.
Снятин, 21/4 1922
Високоповажний пане редактор!
Маючи намір виїхати з дому на курацію, я вже тепер висилаю новельку «Парасочка» (9 сторін) для будучих чисел «Літературно-наук[ового] вісника», а то кромі висланих вже [...] двох новельок п[ід] з[аголовком] «Село потерпає» і «Село вигибає», які я також для «Літ[ературно]-наук[ового] вісника» призначив. Читаю тепер в «Гр[омадському] віснику», що усім треба до Вас звертатися. Отже, я дивуюсь, що так низьку передплату установили. Коли можна, то здало б ся зараз направити на 1200 м[арок] за примірник, інакше адміністрація збанкрутує вже при першім числі.
Я не числю ніякого гонорару і остаю з глибоким поважанням.
Др. Семанюк
14. ДО В. М. ГНАТЮКА
21 жовтня 1922 р.
Снятин, 21/10 1922
Високоповажний пане редакторе!
Сьогодні дістав я Ваше цінне з дати 18/X 22 та, щоб не відкладати, відписую негайно.
Вволяючи Вашу волю, я залучую тут змінений текст того «перченого» місця із оповідання 26 (окрема картка з текстом в залученню).
Стефаника штуркну при найближчій зустрічі, але він тепер дуже лютий, бо грошей не має [...].
«Мрачним шляхом» 27 - до подушки люди читають, а литовські оповідання чудові. 28
Читачі бажали б більше наддніпрянців у ЛНВ - от цар-дівиця подобався.
Коли буду у Львові, радо поверну до Вас на лекцію і дуже тішуся, що Ваше здоров’я позволяє Вам редагувати так важний і цінний місячник, як ЛНВ.
Остаю з правдивим поважанням та здоровлю Вас і цілу хвальну редакцію добрим здоров’ям.
Др. Семанюк
15. ДО В. М. ГНАТЮКА
20 березня 1923 р.
Снятин, 20/3 [19] 23
Високоповажний пане редактор!
Завстидав мене послідній ургенс [...], і я пересилаю на Ваші руки для хв[альної] редакції ЛНВ свою новелу п[ід] з[аголовком] «За мачуху молоденьку» (стор. 16) та прошу мені вибачити припізнення.
На будуче я напевно поправлюся. Кланяюсь до Вас добрим здоров’ям і остаю з правдивим поважанням
Семанюк
16. ДО Д. Я. ЛУКІЯНОВИЧА 29
15 серпня 1923 р.
Трускавець, 15/8 [19]23
Дорогий товаришу!
Дякую за письмо. Але Ви ошибаєтеся, коли думаєте, що я міг вплинути на т. Стефаника. Via facti 30 - без ніякої причини ми вже від року взаїмно зреклися приємності до себе говорити, і той стан досі не змінений. Ваші письма, вислані до нього на мої руки, передав я очевидно йому при помочі почти. Моя рада
