Панські жарти - Франко І. Я.
Без огляду на себе, сміло
І щиро, як лиш тільки міг,
Стояв ти за громадське діло,
Громадське право ти беріг.
Тяжких незгодин хуртовину,
Тим духом грітий, ти пройшов
І виніс з них аж до загину
Народну шану і любов.
О батьку мій! Коли сьогодні
Хоч іскра тих огнів горить
У моїй груді, щоб народні
Злі дні в добро перетворить,
Коли нещастям, горем битий
Не засклепивсь, не знидів я.
А встав, щоби братам служити,
То все те - спадщина твоя.
Тож най ся пісня невесела
З твоїм ім’ям у світ іде,
В курні хати, в убогі села,
Де горе дармо втіхи жде.
Най там і сіє, і скріпляє
Той вольний дух, що не тремтить,
Що всіх любвою обіймає
І над всі скарби правду чтить.
У 1911 р. у Львові поема вийшла окремим виданням: Іван Франко. Панські жарти. Поема з остатніх часів панщини. Четверте доповнене видання. У цьому виданні текст поеми був значно розширений, додано «Передмову», зроблено деякі правки. До того ж Франко пронумерував рядки, подав перед текстом зміст, складений із заголовків окремих епізодів.
Подаємо перероблені і викреслені рядки в тексті поеми «Панські жарти» у виданні 1893 р. та додані рядки до видання 1911 р.
Рядок 18 читався так:
Вокруг мов шниряє, глядить...
Додано рядок 25:
І відзивався так бундючно.
Рядок 62 читався так:
Мабуть, не доведесь вам вздріти..
Рядки 92-94 читалися так:
Що бачили ясніш других.
Хапалися стежок нових
Шукать, бо чули, що не буде...
Рядок 103 читався так:
Ба навіть многі поміж ними...
Рядок 145 читався так:
Пригадуєсь, як пан Мигуцький...
Рядки 165-166 читалися так:
І сли я днесь про панські штуки
Розказую, так не на те...
Додано рядок 172:
Моя ся споминка мала...
Рядок 179 викреслено:
От тут надія всяка рветься...
Рядки 192-193 читалися так:
Народна мисль, здаєсь, німа,-
Коли круг вас найтяжча тьма…
Викреслено рядок 197:
Що се остатні хвилі зла!
Додано рядки 197-200:
Що в груз розсиплеться тюрма,
Неправді й злу не потурайте,
В зневірі рук не покладайте
І увільняйтеся з ярма.
Рядок 222 читався так:
Що з голоду не околів...
Рядок 234 читався так:
То хто же буде свині пас?
Додано рядок 245:
Як присний панщини тягар...
Додано рядок 255:
А господині покладки...
Викреслено рядок 265:
Знущання панських посіпак…
Рядок 272 читався так:
І чуєш всюди рух її...
Рядок 290 читався так:
І радуєсь, як дістає...
Додано рядок 295:
Поради у людей питати…
Додано рядок 298:
І однодумців тиха згода...
Додано рядки 304-305:
То сердиться, а то й сумує,
Немов нещастя серце чує...
Додано рядок 311:
Що революцію чинили...
Викреслено рядок 388:
Усіх багатших, заможніших...
Додано рядок 392:
Щоб міг вину звалить на нього…
Викреслено рядки 422-423:
А до покоїв не були
Допущені. Лиш тільки всього...
Додано рядки 422-433:
Для пана лиш низький поклін,
І ненастанно почували,
Що їм чужий, ворожий він.
А пан, хоч явно не цурався,
Все здалека від них держався.
Не сповідавсь, не причащався,
А як яке лучилось діло,
Що змовиться з попом веліло,
У двір до себе закликав,
Та до покоїв не пускав.
Попам сільським лиш тільки всього
Було із попування того...
Викреслено рядок 462:
Вправляв їх пам’ять пісеньками…
Рядок 470 читався так:
Чи то якийсь случай з життя...
Викреслено рядки 477-478:
Обдерті, босі,- залюбки
До нього бігали. Бідняги!..
Замість них написані такі рядки:
До нього йшли, мов овечки
До пійла в час літньої спраги,
Та річ у тім іще не вся…
Додано рядок 670:
Чужим, мов сирота яка...
Викреслено шість рядків - від 675 до 681-го:
Що сватав в пана він доньку,
Так там не тільки відказали,
А ще й оказію таку
Йому зробили серед гостей,
Що бідолага мало костей
Втікаючи не поламав…
Цей епізод розширено в 101 рядку тексту, починаючи від 675-го рядка.
Додано рядки 779-781:
На панський не ступав поріг.
Зате з панами, де лиш міг,
Зводив він юридичні герці...
Додано рядки 786-788:
Якась замотана й немила
Панів з хлопами колотня.
Тому не дивота, що много...
Додано рядок 802:
Ні навіть не могли сплямить...
Рядок 819 читався так:
Так наче іста ласка божа...
Додано рядок 916:
Нащо вам в школу слати діти?
Рядок 1015 читався так:
Підбурювали і навчали...
Викреслено рядок 1376:
Пізнаєм, хто якого варт...
Додано
