Давнє й нове - Франко І. Я.

І всіх, хто явно або тайно

Нам ладить пута і ярем,

Всіх дармоїдів радикально

Ми з свого краю виметем.

Гей же враз…

Зберігся чорновий автограф твору (ф. 3, № 198).

«Радикал» - двотижневий журнал, орган радикальної партії, виходив у Львові 1895-1896 рр.

Де єсть руська вітчина? Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, № 20, с. 3, за підписом Мирон.***

Цей твір є пародією на вірш І. Гушалевича «Где єсть руська Отчина?»

Гушалевич Іван Миколайович (1823-1903) - письменник-«москвофіл».

Марш галицько-руських «твердих». Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1899, кн. 11, с. 117, під заголовком «Етимологічний марш». У збірці «Давнє й нове» І. Франко дав таку примітку до вірша:

«Етимологічний гімн». При нагоді 25-літнього ювілею «Общества Качковського» загостило до Львова чимало тих патріотів з-під сільських і священичих стріх, що в 1898 р. так гарно завершили ювілей знесення панщини пам’ятною бійкою на Високім Замку у Львові, а потім восени в Самборі так завзято нападали на «Просвіту» за заведення фонетики в популярних виданнях. Щоб звеличити прибуття тих патріотів до Львова на ювілейний празник і при тім передати потомним поколінням їх діяльність і ідеали, один з молодіжі зложив на звісну нуту оцей веселий гімн, що був співаний поки що в невеличких кружках, але варт ширшої популярності. Отим-то ми публікуємо уділений нам ласкаво текст сього гімна, перепрошуючи незвісного нам автора, що не даємо його підпису. Нехай се буде наша лепта на ювілейний празник товариства, котрого головним агітаційним моментом є власне т[ак] зв[ана] етимологія і все те стухле, ретроградне та антинародне, що в нас нерозривно в’яжеться з нею».

«Тверді» - так називали консервативних «русинів», що обстоювали етимологічний правопис, зокрема літеру «ъ» (йор).

Йори (єри), йор, омега, зело, фтита, кси, пси, ять, юс - назви букв кирилиці.

«Общество ім. Качковського» - просвітницьке «москвофільське» товариство, засноване І. Наумовичем 1875 р.

Новітні гайдамаки. Вперше надруковано в журн. «Поступ», 1903, № 42, с. 1-2, під назвою «Народна пісня під нинішню гарячу днину».

«Поступ» - науково-популярний тижневик ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Коломиї в 1903-1905 рр. У деяких матеріалах «Поступу» відчутні буржуазно-націоналістичні тенденції.

______________

Франко І. Я.

ДАВНЄ Й НОВЕ

збірка поезій

043

Друкований текст для вичитування взято з:

Іван Франко. Зібрання творів у п’ятидесяти томах.

т. 3. Поезія. Київ, «Наукова думка», 1976.

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

Більшість електронних текстів взято з сайту https://www.i-franko.name/

© Остаточне вичитування, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2020

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2020

1 - Третій том 50-ти томного видання творів Івана Франка ми розбили на п’ять частин. Це зроблено для зручності завантаження книги. Прим. «Відкрита книга».

2 - Чудова порада! (польськ.).- Ред.

3 - Бравий хлопець (нім.).- Ред.

4 - Хрунь Микита, Швінделес Пархенбліт, о. Лизунович і «Ми» - типові фігури «Зеркала», що, за почином Корнила Устияновича, почало виходити 1882 року і недотягло до половини 1883 р. «Ми» була пародія гордої зарозумілості святоюрців, особливо крилошан і консисторських совітників, що стояли в інертній опозиції до всіх духових змагань галицько-руського народу, а особливо його інтелігенції.

5 - Розуміється, ані прогулка на Гірку, ані проектований комітетом вечірок із відчитом не відбулися.

6 - Незвичайна мінеральна вода в Трускавці з нафтовим смаком, але без запаху.

7 - Країна ведмедів (нім.).- Ред.

8 - Modern (нім., франц. moderne) - модерн, новітній, сучасний.- Ред.

9 - Душа, яка скаче (лат.).- Ред.

10 - Читай: «ір» та «йор».- Ред.

11 - В оригіналі помилково: давня.- Ред.

12 - Описание славянских рукописей библиотеки Свято-Троицкой Сергиевой лавры. Часть I, Москва, 1878, стор. 2.

13 - Притча, що належить св. Іполитові з Рима (франц.).- Ред.

14 - Журнал народної освіти в Бельгії, що видається за редакцією панів Х. Мішель та П. Тома з участю М. Кюмона, Л. Пармантьє і Г. Пірен, Брюссель (франц.).- Ред.

15 - Мовить (ред.).