Оповідання (1896-1900) - Франко
На кілька хвиль перед початком віча я розмовляв з кількома знакомими селянами. Приступив до нас і Грицуняк, ми познакомилися, сказали кілька слів і розійшлися. Мої знакомі, переважно молоді селяни, котрі ходили до школи і пильним читанням розширили своє образовання - вихвалювали перед мною Грицуняка, що у нього оригінальний талант ораторський та що він один з немногих людей зі старшої генерації, котрі тілом і душею пристали до радикального руху селянського. Я був дуже цікавий на його мову, але віче отворено і точку за точкою полагоджувано, а Грицуняк не зголошувався до голосу. Аж при послідній точці порядку дневного, при «внесеннях і інтерпеляціях», виліз він, дуже не радо і немов лиш під напором окружаючих його селян, на стіл, що заступав місце трибуни. На його вид вчинився в залі якийсь рух та стало тихо, мов мак сій, в тім зборі, де 600 селян тісно стовпилися».
За текстом збірки «Сім казок» твір передруковувався у ряді інших видань: Іван Франко. Із книги «Сім казок». Чернівці, 1906; Іван Франко. Свинська конституція. Стрий, 1912.
1900 р. оповідання «Свинська конституція» в скороченому вигляді увійшло до книги: Антін Грицуняк, його життя та смерть і спадщина, яка по нім лишилася для нас. Львів, 1900. Тут відсутня вся вступна частина, яка йде від автора. За публікацію оповідання «Свинська конституція» цю книгу було сконфісковано. У другому виданні цієї книги, доповненому запитом групи громадських діячів і депутатів парламенту до уряду в справі конфіскації згаданого видання, в текст запиту вмонтовано і саме оповідання. Йому передує такий текст: «1896 р. появилося у віденському тижневику «Die Zeit» (нр. 88) за підписом д-ра Ів. Франка оповідання п[ід] з[аголовком] «Свинська конституція», розказане стареньким галицько-руським селянином із Черниховець Збаразького повіту.
Всі, що бодай дещо чули про ц[ісарсько]-к[оролівську] конституцію австрійську, а властиво про її галицьку відміну, ще пам’ятають те величезне вражіння, яке зробило на них оповідання простого галицького селянина, де він так добре та правдиво схарактеризував нашу славутну галицьку конституцію, під тягарем котрої пропадають його брати, галицькі селяни. Оповідання було переведене на всі літературні мови й облетіло увесь цивілізований світ обох півкуль землі, розносячи сумну славу нашої держави, та особливо одної з її провінцій.
Само собою розуміється, було се оповідання друковане і в руських крайових часописах, і в окремих брошурах».
У перекладі на російську мову оповідання вийшло у збірці: Ив. Франко. Звериный бюджет. Свинская конституция. История одной конфискации. Спб., 1906. Перевод С. Буды.
Подається за збіркою «Сім казок» як останнім прижиттєвим виданням, здійсненим за участю автора.
«Die Zeit» - громадсько-політичний і науково-мистецький тижневик ліберально-буржуазного напряму, в якому друкувалися твори І. Франка та інших українських письменників. Видавався у Відні в 1894-1904 рр.
«Kurjer Lwowski» - польська щоденна громадсько-політична газета ліберально-буржуазного напряму, що виходила у Львові в 1883-1926 рр. Протягом 1887-1897 рр. у ній співробітничав І. Франко.
«Батьківщина» - газета ліберально-буржуазного напряму, що виходила у Львові в 1879-1896 рр. В період, коли в ній співробітничав Михайло Павлик (1889 р.), мала прогресивний характер.
«Діло» - газета ліберально-буржуазного, а згодом - буржуазно-націоналістичного напряму. Виходила у Львові з 1880 р. до 1939 р.
«Свобода» - українська щотижнева газета ліберально-буржуазного напряму, що видавалась в Америці у 1893-1916 рр. організацією галицьких емігрантів, так званим руським народним союзом. На її сторінках друкувалися твори українських письменників, а також її накладом здійснювалися видання популярних книжок та художніх творів.
«Громада» - щомісячний журнал ліберально-буржуазного напряму, який виходив у Коломиї в 1896-1897 рр.
«Хлопська бібліотека» - серія популярних видань для селян, яку видавав І. Франко з 1896 р. накладом газети «Громадський голос».
«Русское слово» - щотижнева газета галицьких «москвофілів». Виходила у Львові в 1890-1896 рр.
Грицуняк Антін (1820-1900) - селянин із с. Черниховець Збаразького повіту. За його розповідями І. Франко написав оповідання «Свинська конституція», «Притча про графа Баденього», «Розбійник і піп». Широку характеристику особи Грицуняка І. Франко подає у статті «Антін Грицуняк (Посмертна згадка)», опублікованій 1900 р. У цій статті І. Франко розкриває також історію створення та публікації оповідання «Свинська конституція»: «Чувши се оповідання на вічі в Збаражі, я списав його, переклав на німецьку мову і подав до віденської газети «Die Zeit». Надруковане там, воно так сподобалося, таким ярким і правдивим світлом освітило нещасливу долю нашого народу, що його зараз же передрукували відтам кілька німецьких газет у Чехії, Моравії і Німеччині. Його перекладено на мови: польську, чеську, хорватську, литовську, французьку і англійську, а видруковане по-руськи в «Хліборобі», 23 воно було передруковане в американській «Свободі». Можна сказати, що ніякий руський твір в такім короткім часі не облетів такого широкого світу, як Грицунякове оповідання, не здобув такого розголосу і такої прихильності для руського селянина і співчуття до його недолі».
…пригоди козаків Грицька Зборовського… Мається на увазі Самійло Зборовський (р. н. невід.- 1584) - польський магнат; за дорученням польського короля Стефана Баторія під час Лівонської війни у 1582 р. їздив на Запорізьку Січ з метою схилити козаків до участі у війні. Місія Зборовського закінчилася невдало. У польській дворянській історіографії побутує вигадана версія про обрання Зборовського «отаманом» Січі і про похід запорожців під його керівництвом у Молдавію.
Кішка Самійло - герой однойменної народної думи.
Безродний - герой народної думи «Федір безродний, безвольний».
Андибер - герой народної думи «Козак нетяга Фесько Ганжа Андибер».
Азов - місто у гирлі Дону (Ростовська обл., РРФСР), турецька фортеця у XV - XVII ст.
…кривди, які терпів нарід від Баденього.- Мається на увазі Бадені Казимир (1846-1909), австрійський реакційний політичний діяч. У 1888-1895 рр. намісник Галичини. Був лютим ворогом визвольного руху.
