Сатира - Олександр Олесь
Весь вік прожив ти в «Петрограді»...- «Цей вірш з огидою відкидає загальний погляд на українців як на анархістів».
«Був вірним гетьману, Петлюрі...» - Маються на увазі керівники Директорії. Гетьман - Скоропадський Павло Петрович (1873-1945) - генерал царської армії, який у 1918 р. очолив контрреволюційний буржуазно-поміщицький «уряд» на Україні. Після повалення гетьманського уряду втік у Німеччину. Петлюра - див. приміт. до вірша «Такий плохий, малесенький...»
Колись блискучий ад'ютант...- «Цим віршем стверджується, що військовому легше щось з’їсти на еміграції, ніж цивільному».
Вчора кат зарізав маму...- «Цього не було».
Ти купив собі віллу без крику...- «Тут дається порада купувати віллу в той час, коли каміння мовчить».
Весь вік він торгував...- «Цей вірш чисто комерційного характеру і відноситься не до дипломатичних і патріотичних місій, а виключно до торговельних, доводячи, що і в Берестю, при зручності, можна зробити гешефт».
«А заробив як слід лише в Берестю».- Йдеться про керівників Центральної ради, які 1918 р. підписали зрадницьку Брест-Литовську угоду, згідно з якою Німеччина окупувала Україну
Ніхто не знав, ніхто не чув...- «Тут змальовано хитрого міністра»
Хто в нас в міністрах не бував...- «Цим віршем стверджується правдивість легенди про безсмертя Іуди».
Борітеся - поборете...- «Тут описана московська гра ванька-встанька».
«Борітеся - поборете...» - Цими словами передано не тільки рядки Т. Шевченка з поеми «Кавказ», під такою назвою у Відні з 1919 р. виходив журнал - орган Української партії соціал-революціонерів.
Копа - можливо, хтось із німецьких чи австрійських діячів, що цікавився українськими справами.
Бронський - можливо, хтось із польських діячів, що цікавився українською еміграцією.
Карлсбад, Баден - курортні міста Західної Європи. Карлсбад - нині Карлові Вари в Чехословаччині, Баден - місцевість у Німеччині.
Про правих есерів короткий мій спів...- «Ясно, що люде і досі вірять більше пасові, ніж чомусь іншому».
Праві есери - члени партії соціалістів-революціонерів. Йдеться, можливо, про «праві елементи» Української партії соціалістів-революціонерів.
Та ти ж червоний наче рак...- «Цього ніколи не було».
Він справжнім був паном у ложці води...- «Тут стверджується, що до революції наша справа була досить в слабих руках».
Національній раді.- «Цим віршем підкреслюється непереможність природи. Коли уродиться щось нежиттєздатне, то тут не поможе не тільки медицина, а навіть найвищі чини в роді генералів».
Національна рада - контрреволюційна організація, створена 19 жовтня 1918 р. у Львові представниками української дрібнобуржуазної націоналістичної партії. Після окупації Галичини польськими військами (липень, 1919) припинила своє існування.
Державний центр, стократ солодший мрії! - «В цім оптимістичнім вірші бринить переконання, що наш центр ніколи не спуститься на дно».
Есеф - член Української партії соціалістів-федералістів. У питаннях державного устрою домагались входження України до складу Російської держави на федеративній основі. УПСФ розпалась у 1920 р. після розгрому контрреволюційних сил.
Вони зійшлися, небораки...- «Цей вірш має зоологічний характер, бо говорить не про людей».
На все ти, Боже, дав пораду...- «Події на Україні і в Західній Європі дали авторові натхнення написати цю молитву».
«Ще сьому заповідь свою...» - Мається на увазі сьома з десяти біблійних заповідей: «Не перелюбствуй».
Балада.- «Цей вірш ніякого відношення до газети «Український прапор» не має, бо «У[країнський] пр[апор]» має цілком іншу орієнтацію (дивись останні числа)».
«Український прапор» - тижневик, потім двотижневик, орган Західноукраїнської Народної Республіки, у 1919-1923 рр. виходив у Відні, з 1923 р.- у Берліні.
«І єдину, неділиму...» - поет висловлює побоювання, щоб не повернулись часи царської Росії, яка під цим гаслом придушувала національно-визвольний рух.
Колчаківський захват - йдеться про переворот у листопаді 1918 р. на чолі з царським адміралом Колчаком Олександром Васильовичем (1874-1920) в Сибіру, Уралі і Далекому Сході, де було встановлено військову диктатуру.
Клемансо - див. приміт. до вірша «Ну й меткий же він у нас…»
Вже цвітуть квітки...- «Тут доводиться, що в печінку легше попасти, ніж вилізти з неї».
Панейко Василь (1883 - ?) - галицький журналіст, видавець, громадський діяч. Співробітничав у газеті «Діло», 1912-1918 рр.- секретар закордонних справ, член української делегації на Паризькій конференції.
Віденський блок - йдеться, можливо, про спробу оживити діяльність Української партії соціалістів-революціонерів у 1921-1923 рр. У лютому 1921 р. відбувся розкол в емігрантських групах УПСР. Частина членів «закордонної делегації групи УПСР» у Відні (М. Грушевський, П. Христюк, М. Черчілль та ін.) визнала радянський уряд України.
Моя орієнтація.- «Це зовсім не моя орієнтація».
Набоків - Набоков В. Д. (1869-1921) - один з лідерів партії кадетів. У 1917 р.- керуючий справами Тимчасового уряду, після Жовтневої революції - член Ради контрреволюційного уряду.
Носар - Носар-Хрустальов Юрій (1879-1918) - російський політичний діяч українського походження, соціал-демократ.
Мілюков Павло Миколайович (1859-1943) - російський політичний діяч, один з організаторів партії кадетів. У 1917 р.- міністр закордонних справ буржуазного Тимчасового уряду, білоемігрант.
Гучков А. І. (1862-1936) - російський капіталіст, лідер октябристів. У 1917 р. - воєнний і морський міністр Тимчасового уряду, один з організаторів корніловщини.
Керенський Олександр Федорович (1881-1970) - російський політичний діяч, есер, глава буржуазного Тимчасового уряду, міністр юстиції, військовий і морський міністр, організатор антирадянського заколоту по захопленню Петрограда.
Антанта - імперіалістичний блок Великобританії, Франції і царської Росії. Остаточно сформувалася в 1907 р. для боротьби проти т.
