Гайдамаки - Шевченко Т. Г.

пок­ри­та, не роз­ме­жо­ва­ною ос­та­неться навіки од мо­ря і до мо­ря - слав՚янськая зем­ля. Про те, що діялось на Ук­рай­ні 1768 ро­ку, роз­ка­зую так, як чув од ста­рих лю­дей; над­ру­ко­ва­но­го і кри­ти­ко­ва­но­го нічо­го не чи­тав, бо, здається, і не­ма нічо­го. Га­лай­да впо­ло­ви­ну ви­ду­ма­ний, а смерть віль­ша­нсько­го ти­та­ря прав­ди­ва, бо ще є лю­ди, ко­торі йо­го зна­ли. Гонта і Залізняк, ота­ма­ни то­го кро­ва­во­го діла, мо­же, ви­ве­дені в ме­не не так, як во­ни бу­ли,- за це не ру­ча­юсь. Дід мій, не­хай здо­ров бу­де, ко­ли за­чи­на роз­ка­зу­вать що-не­будь та­ке, що не сам ба­чив, а чув, то спер­шу ска­же: «Ко­ли старі лю­ди бре­шуть, то й я з ни­ми». ПАНОВЕ СУБСКРИБЕНТИ! 67

 

 

«Бачимо, ба­чи­мо, що оду­рив, та ще хо­че і одб­ре­хаться!» Отак ви вслух по­ду­маєте, як про­чи­таєте мої «Гай­да­ма­ки». Па­но­ве гро­ма­до! да­лебі, не бре­шу. Ось ба­чи­те що! Я ду­мав, і ду­же хотілось мені над­ру­ку­вать ваші ко­зацькі іме­на ря­доч­ком гар­ненько; уже бу­ло і най­шло­ся їх де­сятків зо два, зо три. Слу­хаю, ви­хо­дить раз­но­мо­ва: один ка­же - «тре­ба», дру­гий ка­же - «не тре­ба», третій - нічо­го не ка­же. Я ду­мав: «Що тут ро­бить на світі?» Взяв та й про­цинд­рив гар­ненько ті гроші, що тре­ба бу­ло зап­ла­тить за ар­куш над­ру­ко­ва­но­го па­пе­ру, а до вас і ну пи­сать оцю ци­ду­лу! Все б то це нічо­го! Чо­го не трап­ляється на віку! Все бу­ває, як на довгій ниві. Та ось ли­хо мені на без­го­лов՚я! Єсть ще і такі па­ничі, що со­ро­ми­лись свою бла­го­род­ну фамілію (Кир­па-Гнуч­ко­шиєнко-в) і над­ру­ку­вать в му­жицькій кни­жці. Да­лебі, прав­да!

Т. Шев­чен­ко

 

Шевченко Тарас Григорович

 

ГАЙДАМАКИ

 

 

0283

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Тарас Шевченко «КОБЗАР».

Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1985.

Серія «Вершини світового письменства»

том 50

 

 

 

Книга потребує доопрацювання!

електронний текст книги можливо не повністю відповідає друкованому оригіналу.

 

Для поліпшення якості цієї книги нам потрібні оригінальні скани:

Тарас Шевченко «КОБЗАР». Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1985. Серія «Вершини світового письменства», том 50

 

Надсилайте на e-mail

[email protected]

 

 

Оцифрований текст взято з інтернету.

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2017

 

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2017

1 - Гайдамаки - учасники народно-визвольного руху (переважно селяни) проти феодально-кріпосницького, національного і релігійного гніту на Правобережній Україні, яка до кінця XVIII ст. перебувала під владою шляхетської Польщі. Грізним вибухом гайдамацького руху було повстання 1768 р., очолене Залізняком і Гонтою (відоме під назвою Коліївщина), яке і стало темою Шевченкового твору. Виступи гайдамаків жорстоко придушувались шляхетською Польщею при підтримці царського уряду.

2 - Вавілон - найбільше стародавнє місто в Месопотамії. Славилося «висячими садами», розміщеними на штучних кам՚яних терасах біля царського палацу.

3 - Султан - тут: оздоба з пір'я чи кінського волосу на парадних головних уборах військових.

4 - Скутарі - передмістя Царгорода, де знаходився палац султана, багато мечетей, базари і склади, а також тюрма, в якій перебували полонені козаки.

5 - Тма, мна - трилітерні склади в церковнослов'янському букварі.

6 - Оксія - надрядковий значок в церковнослов'янських книгах, що означає наголос над складом.

7 - Щирий батько - Григорович Василь Іванович (1786-1865), російський історик мистецтва, секретар Товариства заохочування художників у Петербурзі, конференц-секретар Академії мистецтв (1829-1859), сприяв розвиткові мистецької освіти на Україні. Брав діяльну участь у викупі Т. Шевченка з кріпацтва. На згадку про день викупу Т. Шевченко присвятив йому поему «Гайдамаки».

8 - Інтродукція - вступ до великого музичного або художнього твору. Оскільки в поемі був уже ліричний вступ, Т. Шевченко назвав тут історичний вступ «інтродукцією».

9 - Степан - Стефан Баторій, король Польщі з 1576-го до 1586 р.

10 - Ян Собієський - Ян Собеський, король Польщі в 1674-1696 рр.

11 - ...Дивилися, як королі із Польщі втікають… - Після смерті короля Сигізмунда II Августа в Польщі скінчилась династія Ягеллонів і королем було обрано Генріха Валуа, брата французького короля Карла IX. Звикнувши до абсолютистських порядків у Франції, Генріх Валуа не зважав на шляхетську конституцію, внаслідок чого між ним і шляхтою почалися чвари. Після смерті Карла IX Генріх Валуа повернувся до Франції.

12 - Nie pozwalam! (Пол.) - Не дозволяю! - право вето (заборони), яке мав у XVII-XVIII ст. кожен член польського сейму. За цим правом голос лише одного депутата міг зірвати ухвалу сейму.

13 - Понятовський Станіслав Август (1732-1798) - останній король Польщі. Проводив політику, що відповідала інтересам польських магнатів та царського уряду Росії. При ньому Польща втратила свою державність.

14 - Гонору слово - слово честі.

15 - Пулавський, Пац - польські магнати, що очолювали опозицію проти Понятовського, керівники шляхетського повстання, яке було придушене за допомогою царського війська.

16 - Конфедерації - тут: тимчасові військово-політичні об'єднання реакційної частини польської шляхти й католицького духівництва, метою яких було збереження необмежених привілеїв шляхти й католицької церкви. Найвідомішою конфедерацією була Барська, створена 1768 р. на з'їзді польської шляхти в м. Барі (тепер місто Вінницької області). На Україні конфедерати жорстоко знущалися з народу. Коліївщина була відповіддю українського народу на ці знущання. У 1772 р. Барська конфедерація розпалася.

17 - Гєрш-ту? (Євр.) - Ти чуєш?

18 - Вільшана - «Вільшана, або Ольшана,- містечко Київської губернії, Звенигородського повіту». (Приміт. Т. Шевченка).

19 - Їмості - милостивій пані.

20 - Літаня (літанія) - урочиста церковна служба, а також довга благальна молитва у католиків. Тут вжито в переносному значенні - як скарги і нарікання.