Мистецтво і життя. Збірник - Андре Моруа

class="p">142

Бодлер Шарль (1821–1876), французький поет.

143

Ідеться про молодіжний рух так званої епохи джазу, який знайшов своє відображення у ранньому романі американського письменника Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896–1940) «По цей бік раю».

144

Навічно (лат.).

145

Вульф Вірджінія Аделіна (1882–1941), англійська письменниця і критик.

146

Таціт Публій Корнелій (бл. 55 — бл. 120), римський історик, оратор і політичний діяч.

147

Едгар Морен.

148

Аналізу творчості цих письменників присвячено есе А. Моруа, вміщені далі.

149

Грін Грем (1904), англійський письменник.

150

Прістлі Джон (1733–1804), англійський філософ-матеріаліст, хімік, громадський діяч.

151

Цими словами відомий державний діяч Стародавнього Риму і письменник Марк Порцій Катон Старший (234–149 до н. е.) закінчував кожну свою промову в Сенаті (Плутарх. «Життя Марка Катона»).

152

Спіноза Бенедікт (Барух, 1632–1677), нідерландський філософ-матеріаліст.

153

Стаття написана у формі діалогу.

154

«Ернані» — романтична драма Віктора Гюго. Поставлена на сцені, вона спричинилася до боїв між «класиками» і романтиками.

155

Курбе Жан Дезіре Гюстав (1819–1877), французький художник.

156

Джойс Джеймс (1882–1941), ірландський письменник.

Кафка Франц (1883–1924), австрійський письменник.

Фолкнер Уїльям Гаррісон (1897–1962), американський письменник.

157

Роб-Грійє Ален (1922), французький письменник, представник школи «нового роману».

158

Моріак Клод (1914), французький літературознавець і письменник.

159

«Андромаха» — трагедія Жана Расіна.

160

Мадам де Лафайєт Марія Мадлена (1634–1693), французька письменниця епохи класицизму.

161

Кант Іммануїл (1724–1804), німецький філософ, родоначальник німецького класичного ідеалізму.

162

Бютор Мішель (1926), французький письменник, представник школи «нового роману».

163

Анатоль Франс (Анатоль Франсуа Тібо, 1844–1924). Гумор і почуття міри

164

Бержере, герой багатотомного роману Анатоля Франса «Сучасна історія».

165

Мішле Жюль (1798–1874), французький історик.

166

Брюнетьєр Фердінанд (1849–1906), критик і історик літератури.

Моррас Шарль (1868–1952), письменник, політичний діяч.

167

Стерн Лоренс (1713–1768), англійський письменник, один із засновників сентименталізму. Йдеться про його пародійний роман «Життя і думки Трістрама Шенді, джентльмена».

168

Ренан Жозеф Ернест (1823–1892), французький філософ, історик релігії, позитивіст, який водночас визнавав усі філософські системи. Його вихідна позиція — «доброзичливий скептицизм».

169

Стаття Брюнетьєра про роман Поля Бурже «Учень».

170

Леметр Жюль (1853–1914), французький письменник і критик.

171

Асоціація з італійською комедією масок (комедія дель арте), де діяли постійні персонажі — маски, а автори вдавалися до вільних імпровізацій.

172

Жорес Жан (1859–1914), французький політичний діяч, один з лідерів соціалістичної партії. Напередодні першої світової війни був убитий шовіністом.

173

Пегі Шарль (1873–1914), французький письменник.

174

Ромен Роллан (1866–1944). «Жан-Крістоф», «Над сутичкою», «Кінець подорожі»

175

Ідеться про повість Вольтера «Простодушний».

176

Так, як я можу (нім.).

177

Брамс Йоганнес (1833–1897), німецький композитор, піаніст і диригент, який розвивав класичні традиції, збагативши їх романтичним змістом.

178

Цвейг Стефан (1881–1942), австрійський письменник.

179

Мейзенбуг Мальвіда фон (1816–1903), німецька письменниця.

180

Мірбо Октав (1848–1917), французький прозаїк і драматург.

181

Жійє Луї (1876–1943), французький письменник.

Блок Жан-Рішар (1884–1947), французький письменник, публіцист.

182

Гауптман Герхардт (1862–1946), німецький драматург і прозаїк.

183

Малін (Мехелен) — старовинний культурний центр Бельгії, зруйнований німцями під час першої світової війни.

184

Аттіла (бл. 395–453), вождь гуннів, навали яких зазнала Європа у V ст.

185

Рассел Бертран Артур Уїльям (1872–1970), англійський математик і філософ, борець за мир.

186

Донне асоціює ім’я Роллана з Роландом з епосу «Пісня про Роланда» (французькою мовою вони звучать однаково). Дюрандаль — меч Роланда.

187

Мається на увазі біблейська легенда про царя Соломона, який мав вирішити хто справжня мати дитини, за яку сперечалися дві жінки. Він віддав наказ розрубати дитину навпіл — і та жінка, яка відмовилася від дитини аби та лишилася живою, була визнана справжньою матір’ю.

188

Мирна конференція відбулася у Парижі 1919–1920 року. Серед учасників її були Вудро Вільсон (1856–1924), президент США, і Жорж Клемансо (1841–1929), прем’єр-міністр Франції.

189

Шеллі Персі Біші (1792–1822), англійський поет.

190

Мюнхенська угода 1938 року правителів Великобританії і Франції з Гітлером відкрила йому шлях до вторгнення у Чехословаччину.

191

Даладьє Едуард (1884–1970), прем’єр-міністр Франції, учасник Мюнхенської угоди.

192

Бій під Вальмі — 20 вересня 1792 року війська революційної Франції здобули першу перемогу над військами австро-прусських інтервентів і французьких дворян-емігрантів, прибічників Бурбонів.

193

Марсель Пруст (1871–1922)

194

Лемер Мадлен Жанна (1845–1928), художниця, яка багато працювала в галузі ілюстрації.

195

Ан Рейнальдо (1875–1947), композитор, відомий як автор оперет.

196

Рескін Джон (1819–1900), англійський критик і соціолог.

197

Стан здоров’я не дозволяв Прусту залишати Францію.

198

Гольбейн Ганс Молодший (бл. 1497–1543), німецький художник.

199

Доде Леон (1868–1942), французький письменник.

200

Ортега-і-Гассет Хосе (1883–1955), іспанський філософ і теоретик мистецтва.

201

Моне Клод (1840–1926), французький художник-імпресіоніст.