Українське письменство - Микола Зеров

Подається за: Байка і притча в українській літературі XIX—XX вв. — X. — К.: Література і мистецтво, 1931. — С. 3—72.

Байку І. Красицького «Пан і пес» М. Зеров наводить у своєму перекладі.

Подається за: Байка і притча в українській літературі XIX—XX вв. — X. — К.: Література і мистецтво, 1931. — С. 307—342.

Байку І. Красицького «Горох при дорозі» та фраґмент із сатири Горація М. Зеров наводить у своєму перекладі.

Подається за: Шевченко Т. Г. Кобзарь: Избранные стихотворения в переводе Ф. Сологуба. — Л.: ОГИЗ — ГИХЛ, 1934. — С. 36—74.

Статтю підписано прізвищем М. Новицького. Авторство М. Зерова остаточно встановив В. С. Брюховецький.

Подається за: Мастерство перевода. 1966. — М.: Советский писатель, 1968. — С. 416—422. (Публікація Г. П. Кочура).

Подаються за: Зеров М. Corollarium: Збірка літературної спадщини / Під ред. Михайла Ореста. — Мюнхен: Інститут літератури, 1958. — С. 172—177. У цьому виданні листи М. Зерова цитуються в складі статті О. Д. (Олександра Дамаскина) «Юнацькі погляди Миколи Зерова» (першодрук — у газеті «Українська думка» (Лондон). — 1956. — Ч. 1—2).

Чигиринець Борис Дмитрович — український поет, перекладач, композитор, освітній і культурний діяч.

У листах, датованих червнем і 5 жовтня 1913 р., йдеться, зокрема, про задум М. Зерова спільно з Б. Чигиринцем підготувати антологію української поезії. О. Д., переказуючи частину листа, цитує список планованих М. Зеровим авторів: Шевченко, Філянський, Манжура, Старицький, Руданський, Щоголів, Куліш, Франко, Леся Українка, Олесь, Кримський, Грінченко, Алчевська, Самійленко, Чернявський, Твердохліб, Карманський, Тарноградський, Чупринка, Старицька-Черняхівська, Вороний та ін.

Подається за автографом М. Зерова (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ф. 35, № 263). Публікацію підготував Михайло Москаленко.

Федоренко Павло Костянтинович — приятель М. Зерова, входив до одного з ним студентського наукового гуртка.

Подається за автографом М. Зерова (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ф. 35, № 729). Публікацію підготував Михайло Москаленко.

Книшева Лідія Іванівна — київська знайома М. Зерова.

Подається за автографом М. Зерова (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ф. 171, № 30). Публікацію підготував Михайло Москаленко.

Соловйов Олександр Олександрович — український літературознавець. Співробітничав з М. Зеровим як редактором «Книгаря».

Подається за: Вітчизна. — 1988. — № 3. — С. 155. (Публікація Івана Лисенка). Автограф зберігається у Відділі рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського (ф. 13—3, № 57).

Ернст Федір Людвигович (1891—1949) — український історик мистецтва, дослідник української архітектури та образотворчого мистецтва.

Подаються за автографами М. Зерова (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ф. 35, № 403—404). Публікацію підготував Михайло Москаленко.

Міяковський Володимир Варламович (1888—1972) — український літературознавець, історик-архівіст.

27 травня 1924 р. Подається за: Вітчизна. — 1988. — № 3. — С. 156. (Публікація Івана Лисенка). Автограф зберігається в ЦДАМЛМ України (ф. 464, № 6229). Для нашого видання лакуну в першому абзаці листа відновив Микола Шудря.

3 листопада 1924 р. Подається за автографом М. Зерова, що зберігається у фондах Музею П. Г. Тичини. Публікацію підготував Микола Шудря.

Тичина Павло Григорович (1891—1967) — український поет, перекладач, культурний і громадський діяч. М. Зеров аналізує його поетичну книжку «Вітер з України» (1924).

«Павла Петровича друга книжка» — йдеться про майбутню збірку поезій П. Филиповича «Простір» (вийшла у світ 1925 р.).

24.11. 1924 р. Подається за: Зарубіжна література. — 2000. — № 14 (квітень). Ориґінал зберігається в архіві Г. П. Кочура.

10. Х1. 1926 р. Подається за: Українське літературознавство. — 1990. — Вип. 55. — С. 123—124. (Публікація Григорія Кочура та Марії Зубрицької).

Плевако Микола Антонович (1890—1941) — український літературознавець