Українське письменство - Микола Зеров
Таке ж ліричне, не дидактичне використання народної приповідки у Шевченка в посланії до Козачковського: «Не поможе, милий Боже, / Як то кажуть люди, / Буде каяння на світі, / Вороття не буде».
(обратно) 547Пор.: «Жалкувала, сизокрила, що вона» або: «Наче справді запорозький молодець».
(обратно) 548Проте С.-Петербурзький цензурний комітет не завагався знайти в глібовських байках «предосудительное направление». Полягає воно «во враждебном отношении к высшему сословию и намеренном старании проводить украинофильские тенденции». (Цензурний комітет цитує власну постанову 1889 р., якою заборонено було перевидання глібовських байок). Що ж «предосудительного» в нових байках, що вперше подано до ухвали 1895 р.? Цензурний комітет відповідає — «насильственное введение» в ці переробки російських байкарів «малорусского элемента». «В басне „Перекотиполе“ описывается, как казак, в виде травы перекатиполе бросается во все стороны, пока не докатился до чужого поля, где над ним посмеялась чужая доля»… «Таким образом, содержание большинства басен переполняется не общечеловеческой моралью, а специфически украинофильской, и получается впечатление какого-то болезненного нытья над судьбою исключительно малоросса».
(обратно) 549Барвінський Олександр. Руска читанка для висшої гімназії. — Ч. ІІІ. — Льв., 1871. — С. 520.
(обратно) 550К. стар. — 1904. — V.
(обратно) 551Зеров М. Літературна позиція Старицького // Ж. й р. — 1929. — VI. — С. 83—84.
(обратно) 552Виндт Лидия. Басня как литературный жанр // Поэтика. — І. — С. 101.
(обратно) 553Тарасов А. Антирелигиозное воспитание в связи с занятиями по литературе // Родной язык в советской школе. — 1929. — III. — С. 106—107. До речі, звертання до реальних персонажів і газетної хроніки у Дем’яна Бедного підказане міркуваннями про «невільницький характер» езопівської мови. Див.: Литературная газета. — 1930. — Ч. 14.
(обратно) 554Деякою мірою це справедливо і для інших авторів — Годованця, Пилипенка. В рецензії на українські збірки байок в «Земле советской», 1930, ч. 7, читаємо: «Укр. байки, видимо, все родились на страницах газет и первое время служили, как и фейлетоны в стихах, агитационным целям». — С. 236.
(обратно) 555Плуг. — 1929. — VI.
(обратно) 556Загальна оповідна схема у Пилипенка виступає яскравіше, ніж у інших байкарів. В трактуванні сучасності у нього менше конкретності; він іде до узагальнень, тяжить до афористичного вислову. Як каже російський рецензент, «его басни рассчитаны как будто на больший век».
(обратно) 557Своєю газетною тематикою, трактуванням саме найболючіших питань дня (законодавство проти куркуля, колективізація і т. ін. байки Годованця нагадують Елланові байки.
(обратно) 558З загальної літератури про апологічній жанр — див. статтю П. Тиховського. — Плужанин. — 1927. — Ч. 8. Цікаві міркування про характер і перспективи революційної байки див.: Ст. Винниченко. Занедбаний жанр (Критика. — 1930. — Ч. 11).
(обратно) 559Об изданиях политических стихотворений Шевченко в качестве агитационного материала см.: Политические процессы 60-х гг., I, под ред. Б. П. Козьмина. Центрархив — ГИЗ, 1923. — С. 206.
(обратно) 560Письма В. Г. Белинского, ред. Е. Ляцкого. — СПб., 1914. — Т. III. — С. 318—320.
(обратно) 561Чужбинский А. Воспоминания о Т. Г. Шевченке. — СПб., 1861. — С. 3—4, 6—7, 12—13.
(обратно) 562